Просте двоскладне речення

додатком

обставиною

підметом

присудком

Дідусь із Васильком пішов косити

Сто зозуль кувало щовесни

Машина спускалася в байрак

Мені осіння ніч короткою здається

Не той тепер Миргород, Хорол річка не та

За яскраве забарвлення дали омелюхам ще одну назву красавки

Дрозди чикотні з діловитим азартом дзьобали ягоди

Князь Кий скликав усіх мужів на раду

Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом

Виходить дівчина із хати води в криниці набирати

Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась вогнем блискавиці

У батька — шитий пояс шовку червоного

прямим і зворотним

головним і другорядним

слабким і сильним

закінченим і незакінченим

Снаряди почали вже падати в річку

Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха

І нехай наше життя буде чудесною піснею

Тече вода в синє море, та не витікає

Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі

Життя стає радістю і святом для кожного в рідному краю

У Києві є чарівні своєю красою й привабливістю місця

Будівля була відкрита всім чотирьом вітрам

Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик

Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів

Шопена вальс

Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла над олов’яним небом

Професор Ніна Іванівна прочитала лекцію

До початку фільму лишалося десять хвилин

Біля школи росло багато дерев

У відповідь надійшли сотня листів

Це було на острові Цейлоні де цвітуть веселкою гаї

Пахне хлібом і землею вогкий вітер-срібнокрил

Тиша тремтить як росинка

Усяка праця почесна

За погані речі треба бити в плечі

Земля не полігон, земля це нива, щоб сіяти

Порожній млин і без вітру меле

Миколка спав без задніх ніг

Повітря було наскрізь сухе

Оксана відчинила двері на балкон

Осіннє сонце сипало промінням