Профільний "на хлопський розум"

Приносити з собою побільше печива, адже думання вимагає калорій.

Голосно ділитися останніми мемами з сусідом, щоб підвищити настрій.

Тримати свої крихти від печива подалі від клавіатури, бо вона не любить таку "їжу", і взагалі, не перетворювати системний блок на підставку для кави.

Самостійно проводити експерименти з розгону процесора однокласника.

Головним дефіцитом є папір для принтера.

Всі мої родичі раптом стали експертами після перегляду одного лайфкакового відео на YouTube.

Головним скарбом стає не золото, а гігабайти корисної (і не дуже) інформації, ну і котики в інтернеті, звісно.

Найпопулярніша професія – мисливець за покемонами.

Вміння з першого разу правильно вставити USB-флешку.

Вміння пояснити комп'ютеру, що ти від нього хочеш, так, щоб він зрозумів і не образився, тобто – логічне мислення.

Вміння бути онлайн цілодобово для миттєвого коригування коду сусіда, що постійно робить баги.

Здатність не спати три доби поспіль, харчуючись лише кавою.

Вміння знаходити найдешевшу каву в офісі.

Здатність годинами дивитися в монітор, не кліпаючи.

Вміння пояснити колезі, що ти мав на увазі, так, щоб він не викликав екзорциста, і разом створити щось круте.

Колекціонування смішних стікерів для ноутбука.

Комп'ютер вас не любить і робить все на зло.

Скоріш за все, десь у коді сховався маленький (або великий) шкідник-баг, або ви просто не до кінця порозумілися з комп'ютером.

Винний виробник китайської клавіатури, або сусід, що переставив клавіши місцями.

Потрібно було просто сильніше натискати на клавіші.

Заклинання, яке програмісти промовляють перед компіляцією.

Це як рецепт борщу: чітка послідовність дій, щоб вийшло смачно (або щоб програма працювала, а не видавала помилки).

Музичний ритм, під який добре пишеться код.

Ім'я відомого хакера.

Спеціальна форма одягу, яку носять тільки дизайнери.

Це як "одяг та зачіска" для компанії, щоб її впізнавали і не плутали з іншими (і щоб вона виглядала круто).

Дуже секретний набір шрифтів, доступний лише обраним.

Список улюблених пісень директора компанії.

Процес видалення зайвих деталей з моделі за допомогою ластика.

Ніби взяли плаский млинець (2D-форму) і чарівним чином витягнули його вгору, щоб вийшов циліндр (або щось схоже).

Змусити 3D-модель трукувати довгу модель.

Розфарбовування моделі в дуже контрасні кольори.

Щоб створювати складні структури даних кольору за допомогою клітинок.

Щоб цифри самі рахувалися, графіки малювалися, а голова менше боліла від розрахунків (або більше, якщо формула неправильна).

Виключно для створення графіків

Як конвертер тексту у таблиці

Будь-який предмет на столі програміста.

Уявний "персонаж" у програмі, який має свої "речі" (властивості) і вміє щось "робити" (методи), майже як у грі.

Те, на що програміст постійно натикається і коригує.

Створення функцій на основі одномірної моделі даних, що згруповано навколо бібліотеки символів компілятора.

Маленький "роботяга" в програмі, якого можна викликати на допомогу, коли потрібно зробити щось конкретне (і ліньки писати це знову).

Підпрограма, що не працює одночасно з головним кодом та виконується виключно після тригерування зовнішнього переривання процесора.

Заклинання, яке змушує комп'ютер робити дивні речі.

База даних для змінних та операндів.

Довгий рядок однотипного тексту.

Як полиця з пронумерованими комірками, де кожен елемент знає своє місце (або думає, що знає).

Натовп змінних, які штовхаються ліктями, бо сидять у сусідніх комірках та мають унікальний номер запису - ідентифікатор, який починається з одиниці і може бути виключно числом.

Секретний код для доступу до файлів.

Щоб змусити комп'ютер виконувати програми по годиннику.

Щоб комп'ютер не нудьгував і робив одне й те саме багато разів, поки ми не скажемо "досить".

Щоб програма працювала довше і створювала ілюзію зайнятості.

Використовується для циклічних процесів, повʼязаних з групуванням однотипних даних за ідентифікацією різних типів структур та форматів файлів при вимкненому компʼютері.

Оператор "try if can".

Оператор "let me in".

Оператор "do it".

Оператор "if else".

Процес переконання комп'ютера, що він не правий.

"Полювання" на хитрих "жучків" (багів) у коді, які псують всю малину.

Вбивання багів (мух або комарів) на моніторі на швидкість.

Перезавантаження комп'ютера в надії, що все само виправиться.

21 (якщо дуже поспішати і не думати).

11 (бо множення, як старший брат, завжди перше в черзі).

10 (якщо калькулятор розрядився).

"Error" (бо хтось ділить на нуль).

Настрій програміста, який постійно змінюється.

Така собі "коробка з написом", куди можна щось покласти, а потім дістати або замінити на щось інше.

Невідома величина в рівнянні, яку треба знайти у розвʼязанні.

Те, що не змінюється у програмі.

Використовувати ім'я свого кота як пароль, бо хто ж його вгадає?

Записати пароль на папірці та приклеїти його до задньої частини телефона – так точно не забудеш!

Пароль, який складніше запам'ятати, ніж таблицю множення, і який не записаний на моніторі великими літерами.

Використовувати засоби електронної контрацепції при роботі з акаунтом.

Можна одночасно дивитися серіал і "слухати" лекцію.

Можливість відвідувати лекції в піжамі, головне – не вмикати камеру випадково.

Викладач не бачить, як ти закочуєш очі на складне завдання.

Твій кіт може стати зіркою онлайн-уроку.

Ваш розумний тостер, який іноді спалює хліб просто так.

Це коли комп'ютер починає думати майже як ти, але без ранкової кави і поганого настрою.

Програма, яка завжди виграє у вас в шахи, і це дратує.

Той, хто знає все і завжди правий, бо все знає і багато чого вміє.

Щоб вражати друзів незрозумілими словами типу "поліморфізм".

Щоб "наказати" комп'ютеру, що робити, і він слухняно (зазвичай) це виконав.

Щоб спілкуватися з інопланетянами, коли вони нарешті прилетять.

Перекодування з одної лінгвістичної мову на іншу задля бінарізації структури коду та формування системи команд для процесора під керівництвом контролерів для подачі сигналів на відповідні контакти материнської плати.

"Швейцарський ніж" для програміста, де є все: від "викрутки" для коду до "лупи" для пошуку помилок.

Пісочниця, де можна бавитись у код в онлайн форматі без переживання, що він все знищить.

Дуже складна гра, де треба писати код замість того, щоб стріляти.

Програма, яка автоматично пише весь код за вас без помилок, розуміючи ваш запит з півслова.

Щоб через місяць (або навіть завтра вранці, після сну) вони самі могли зрозуміти, що тут "наваяли", і не викликати випадково демонів своїм же кодом.

Бо їм просто платять за кількість написаних символів, включаючи коментарі.

Щоб їхній код займав більше місця на жорсткому диску і здавався більш значущим.

Щоб заплутати шпигунів з конкуруючої фірми, які намагатимуться вкрасти їхні геніальні ідеї.

Це коли програма визиває іншу програму, що визиває іншу програму і так нескінченно без можливості зупинити.

Це як поставити два дзеркала одне навпроти одного: бачиш нескінченне повторення. В програмуванні функція викликає саму себе, головне – не забути, коли їй сказати "стоп", щоб не було "нескінченності" і зависання.

Коли програма починає говорити сама з собою, і це тривожний знак.

Повторне клонування коду для заповнення всього вільного місця.