Пряма мова_Підготовка до НМТ

Український письменник В. Винниченко якось сказав: “Як нудно сіро проходить життя людей неталановитих, так нудно й нецікаво живуть без любові навіть талановиті”.

“Суспільність, – говорив М. Грушевський, – що має віру в себе, мусить мати й відвагу глянути на правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу”.

Мати Тереза знала силу посмішки, тож усім, хто зневірився, радила: “Отримавши від життя чергового удару, скажіть собі: “Усе могло бути набагато гірше” і посміхніться”.

“Слово – найтонше доторкання до серця, – був переконаний В. Сухомлинський, – воно може стати і запашною квіткою, і живою водою і розжареним залізом”

“Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: “Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу”.

Марічка поскаржилася, мовляв, фарба в картриджі швидко закінчується, через те що тато постійно просить щось роздрукувати.

Татові не сподобалося, що через використаний картридж Марічка ніяк не може роздрукувати пакет потрібних документів.

Тато емоційно нагадав Марічці роздрукувати пакет потрібних документів, але донька сказала, що не зможе через використаний картридж.

Тато не вважає використаний картридж вагомою причиною, тому просить Марічку таки роздрукувати пакет документів.

Марічка знову відмовилася роздрукувати пакет документів, хоча тато емоційно вчергове нагадав про те, що треба було замінити картридж.

Бернард Шоу довго розшукував рукопис молодого драматурга в шухлядах і нарешті сказав: «Даруйте, але я його десь загубив».

«Загубили? – скрикнув відвідувач і продовжив: – Як Ви могли! Я вимагаю відшкодування!»

«Будь ласка – Бернард Шоу відчинив дверцята шафи з рукописами інших авторів. – Беріть будь-який, він буде не гіршим за Вашу п’єсу».

А ще якось один посередній письменник звинуватив Бернарда Шоу: «У своїй драмі, – зухвало вигукнув ображений, – Ви використали мій афоризм».

«Готовий відшкодувати збиток новим афоризмом», – і драматург простягнув аркуш з написом: «Отже, і в дурня можна чогось навчитися».

Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо ти сам цього прагнеш.

Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиму тебе, а лише допоможе одужати, якщо сам цього прагне.

Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможу одужати, якщо ти сам цього прагнеш.

Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиму того, а лише допоможу одужати, якщо той сам цього прагне.

Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо той сам цього прагне.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що йому, як і будь-якій людині, важливо знати, що про неї думають інші, як вони сприймають її ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що йому, як і будь-якій людині, важливо знати, що про них думають, як сприймають їхні ідеї.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що я не ідеалізую його співвітчизників, але не можу ними не пишатися.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує моїх співвітчизників, але не може вами не пишатися.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що я не ідеалізую своїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

В одній зі статей Юрій Макаров написав, що він не ідеалізує моїх співвітчизників, але не може ними не пишатися.

«Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода – якої припускаються в навчанні».

«Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду, – радив геніальний Олександр Довженко».

Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

«Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав, – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?», – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, хто знати не хоче, а не той, хто не знає.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, кого знати не хочуть, а не той, кого не знають.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, хто не знає, а не той, хто знати не хоче.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, хто не знає і не хоче знати.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що дурні ті, хто знають щось, але більше знати не хочуть.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для мене.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю їхнього застосування на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нас.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нього.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю їхнього застосування на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для мене.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нього.

Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

«Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина» – переконував славетний драматург Софокл.

«Ми – не безліч стандартних «я», – стверджував Василь Симоненко і додавав: – А безліч всесвітів різних».

Один мудрець вдало підмітив: Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин.

Павло Тичина сказав про Сковороду «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого — чисту та моральну».

«Ще б ми стільки прочитали, як ти, — докинула Василина і пояснила подрузі: — Взимку цілі ночі просиджує над книжками».

Коли садили капусту, господарка хапалася за голову — «Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя капусточка приймалась і в головки складалась, щоб із кореня була коренистая, а із листу голосистая!»

«А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки й десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцем перші палички та кружечки, написав перше слово», думав учитель.

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

Чоловік, піднявши злегка картуза, повагом промовляє: – «Люди, схаменіться».