Пряма мова: повторення вивченого

чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням його змісту, форми та інтонації

складне речення з кількома частинами

висловлювання іншої особи, передане лише приблизно

розмова двох або більше осіб

тире

кома

крапка з комою

двокрапка

дужки

кома або знак оклику/питання й обов'язково тире

крапка

двокрапка

у жодному, вони завжди пишуться з великої літери

якщо слова автора стоять на початку речення

якщо в словах автора є дієслова мовлення

якщо пряма мова є одним реченням

Учитель сказав, «Вчіться сумлінно».

Учитель сказав: Вчіться сумлінно.

Учитель сказав — «Вчіться сумлінно».

Учитель сказав: «Вчіться сумлінно».

А: «П».

«П», — а.

«П?» — а.

«П!» — а.

кома

крапка

знак оклику

знак питання

«П, — а, — п».

«П, — А, — п».

«П! — а. — П».

«П», — а: «П».

«Ні, не клич мене, — тихо мовила дівчина, — я не прийду».

«Я обов'язково прийду, — сказав Олег. — Чекай на мене».

«Мамо, — покликав Івась, — подивись на пташку».

«Сонце вже сідає», — зауважив дідусь.

Не треба сумувати каже мати все буде добре

Бабуся запитала де мої окуляри

Хлопець сказав що скоро повернеться

Мені подобається ця пісня тихо промовила дівчина

«П! — а. — П».

«П, — а, — п».

А: «П? — а».

«П? — а. — П?»

Тоді громада загула прелюто:- «Вона ж свій злочин визнала прилюдно!»

«Це я, ваш Пірат, впізнаєте? – гавкав він крізь сльози – О, який я щасливий!»

«Та не гавкай хоч ти мені. Чого б ото я гавкав», - жалівся дід.

«Христе, тікаймо!, - твердо рішуче прошепотіла до неї Олеся.