Пряма мова, діалог, цитування

„Отже, тут кращі хліба, ніж під селом, – подумав сам собі, – тут, мабуть,

сильніший дощ пройшов...”

Мельник повів сивою од років і борошна головою на розчинені двері: „Ще хтось

молоти під’їхав. І ночі не доспав.”

„А ви спробуйте заспівати колискової,” – зірвалося в мене, та господиня знизала

плечима, мовляв: „Не знаю і не вмію...”

„Михайле, ти ще не в хаті?! – гримнув з катраги дід. – Гляди: перепаде нам обом

за лебедів!”

Запам’ятайте  вислів Дмитра  Білоуса мова це пісня душі покладена на слова.

Як кажуть люди материна молитва із дна моря рятує.

С. Плачинда стверджує мова об’єднує згуртовує людей у націю.

Ви говоріть а ми будемо слухати.

„Як ти учишся, Семене?” – „Трійки в табелі у мене...” – „Підтягнися, так негоже!”

– „Та у п’ятій чверті, може...”

 – Як ти учишся, Семене?

– Трійки в табелі у мене...
– Підтягнися, так негоже!
– Та у п’ятій чверті, може...

 – „Як ти учишся; Семене?” – „Трійки в табелі у мене...”

– „Підтягнися, так негоже!” – „Та у п’ятій чверті, може...”

– Як ти учишся, Семене? – Трійки в табелі у мене... – Підтягнися, так негоже! – Та

у п’ятій чверті, може...

Яка ти розкішна земле думала Маланка.

Хто дітей любить той  добрий чоловік говорила колись мою бабуся.

Сам до себе говорив  Тимофій що земля найкраще пахне восени.

Олена подумала ніщо так не красить людину як натхнення.

Недарма кажуть: „Нема нічого стомливішого від чекання.”

Все росте, все рухається під синім покривом животворящої ночі, немов

поспішаючи швидше вирости за ніч, поки все спить, а рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть в зачудуванні: „Мати Божа, що сталося в городі за ніч.”

„Ось стомлена верба, відчувши ранній спів,

Пташками, квітами і сонцем оповита,
Над ніжним гомоном немовчних ручаїв
Тінисті, лагідні схилила віти.”

Як гарно в світі, – „говорить сам до себе дід.”

Жінка поцікавилася,  чого він мовчить.

Карпо спитав Мотрю, хто їй купив намисто.

Леся Українка писала, що, доле, ти міцніша і я корюся.

Гетьман заперечив головою, що не хоче.