Пряма й непряма мова

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для мене.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю їхнього застосування на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нас.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нього.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю їхнього застосування на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для мене.

Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та формули – не для нього.

В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними.

В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує його співвітчизників, але не може не пишатися вами.

В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися ними.

В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую своїх співвітчизників, але не може не пишатися нами.

В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, хто не знає, а не той, хто знати не хоче.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, кого знати не хочуть, а не той, кого не знають.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, хто знати не хоче, а не той, хто не знає.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що той дурний, хто не знає і не хоче знати.

Великий український філософ Григорій Сковорода писав, що дурні ті, хто знають щось, але більше знати не хочуть.

«Хто просувається в науках, але відстає в моралі, той іде радше назад, ніж уперед!» – наголошував знаний давньогрецький філософ Арістотель.

Відомий педагог Василь Сухомлинський писав: «Самовиховання потребує кількох важливих могутніх стимулів: почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора».

«Фізкультура повернула мені все: серце, гнучкість, витривалість! – говорив учений-медик Микола Амосов і наголошував: – Але головне – працездатність, мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина».

«Щоб стати особистістю, – стверджував український філософ Іван Бойченко, – потрібно знайти, виховати й навчити себе, визначити власне місце в суспільстві, стати його частиною і чинити гідно».

«Найкращою характеристикою людини є мета, якої вона прагне» – уважав римський філософ Марк Аврелій.

«Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода – якої припускаються в навчанні».

«Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду, – радив геніальний Олександр Довженко».

Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

«Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав, – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?», – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка» – подумалось мені.

Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю».

«Краса і мудрість – писав Еріх – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу».

Мирослав Дочинець радить – «Не виставляй напоказ усе, що маєш, – завтра вже нікого не здивуєш».

«Стерегти ліс», – сказав Харитон – «треба не рушницею, а любов’ю».

Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.

Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.

Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?

Літо в осені питає: де ти поділа журавлів.

До булави треба голови!, казали запорожці.

Ой казали, говорили по всім селі люди — «Та вже з того козаченька нічого не буде!»

«Опізнився, небораче, одказав земляк йому, хто кохав життя ледаче, непереливки тому».

«Дозвольте і мені, панове, річ держать!» — тут обізвалася Лисиця.

«Життя лише доти має вартість, – говорив батько частенько – доки людина може допомагати іншим».

«Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії», – говорив давньоримський філософ Сенека.

«Це ж хто сказав, що одна ластівка не робить весни?» – переможно вигукнув Таран.

Давньогрецький філософ Епікур казав: «Якщо доля особливо прихильна до людини, вона дає їй вірних друзів».

«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати, – стверджував мудрець і додавав: – А дурні просто хочуть сказати хоч щось».