Правовідносини. Правопорушення. Юридична відповідальність.

Життєві обставини, унаслідок яких виникають, змінюються або припиняються правовідносини.

Можливість особи мати юридичні права й обов’язки, що виникає з моменту її народження й зберігається до смерті.

Можливість своїми діями набувати юридичних прав і обов’язків, самостійно нести юридичну відповідальність .

Організації, створені та зареєстровані в установленому законом порядку, мають статут й державну реєстрацію.

сукупність правових норм, що становлять самостійну частину системи права та своїм особливим методом регулюють сферу суспільних відносин

єдність усіх чинних юридичних норм певної держави, що характеризується розподілом за галузями та інститутами права

обов’язкове, формально визначене правило поведінки загального характеру, що встановлюється, змінюється та припиняється в установленому порядку, виконання якого забезпечується державою, її відповідними органами

система загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки (норм), що встановлюються, санкціонуються державою і забезпечуються всіма засобами державного примусу

регулює суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державного управління

закріплює основи суспільного й державного ладу, форму правління та державного устрою, механізм здійснення державної влади, правове становище особи

здатність особи своїми діями набувати для себе прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання

суб’єктивні права та юридичні обов’язки учасників правовідносин, а також здійснювані ними дії, спрямовані на реалізацію цих прав і обов’язків

матеріальні й нематеріальні блага, із приводу яких виникають правовідносини; те, на що спрямовано дії сторін, що складає предмет їхніх інтересів.

визнана державою загальна можливість мати передбачені законом права та обов’язки, здатність бути їх носієм

здатність нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення

конкретна життєва обставина, із якою норма права пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин

як юридичний факт є життєвою обставиною або їх сукупністю, які виникають поза волею осіб. До них належать народження або смерть людини, стихійні лиха, хвороба тощо.

обставини, настання яких залежить від волі особи. Поділяються на правомірні (здійснюються в межах правових норм) і протиправні (здійснюються з порушенням правових норм)

сукупність ознак правопорушення в єдності його об’єктивних і суб’єктивних характеристик, які є необхідними для визначення діяння як правопорушення

передбачені нормами права вид і міра державного примусу, що застосовуються до особи, яка визнана винною у вчиненні правопорушення

випадок зіткнення двох інтересів, що рівною мірою охороняються законом, за якого заради збереження більш важливого інтересу завдається шкода меншому інтересу

протиправні діяння, що порушують внутрішній розпорядок діяльності підприємств, установ та організацій. Правопорушник заважає нормальній діяльності трудових колективів, порушує трудову, навчальну, службову, виробничу, військову дисципліну

передбачені нормами адміністративного, фінансового, земельного та інших галузей права зазіхання на встановлений порядок державного управління, громадський порядок

відрізняються специфічним об’єктом зазіхання. Це особисті немайнові та майнові відносини, які регулюються нормами цивільного права, а також деякими нормами трудового та сімейного права. Ці правопорушення виявляються в невиконанні або неналежному виконанні договірних зобов’язань, у заподіянні майнової шкоди тощо

особа, яка має правовий зв’язок із певною державою, що полягає у взаємних правах та обов’язках, користується захистом держави як у межах її території, так і поза нею

винна протиправна поведінка деліктоздатної особи, що тягне за собою юридичну відповідальність

Основний закон держави, який закріплює державний і суспільний лад, особливості взаємовідносин особи й держави, організації та здійснення державної влади, визначає основні державно-правові інститути, порядок їхньої організації та компетенцію і таким чином установлює принципи регулювання суспільних відносин

поведінка, що відповідає вимогам норм права

група прав, які належать людині як члену політичної системи суспільства, коли він виступає насамперед як громадянин держави

соціальна спроможність людини вільно діяти, самостійно обирати вид і міру своєї поведінки з метою задоволення різних матеріальних і духовних потреб шляхом користування певними соціальними благами в межах, визначених законодавчими актами

закріплені в Конституції України вимоги до осіб діяти певним, чітко визначеним конституційною нормою чином (або утримуватися від вчинення певних дій) для забезпечення інтересів інших людей та громадян, суспільства, держави; недотримання цих вимог тягне за собою юридичну відповідальність

судове або адміністративне рішення з конкретної юридичної справи, яке стає загальнообов’язковим під час розгляду аналогічних справ у майбутньому. У країнах, що належать до англосаксонської правової сім’ї (Велика Британія, США), є основним джерелом права

двостороння або багатостороння угода правотворчих суб’єктів з урегулювання тієї або іншої життєвої ситуації, результатом якої є нова норма права (міжнародно-правові угоди, колективний договір тощо)

Вони можуть мати міжнародний і національний характер

офіційний письмовий документ компетентних (уповноважених) органів держави, який містить правові норми і має загальнообов’язковий характер. Нормативно - правовий акт є основним джерелом (формою) права в романогерманській правовій сім’ї, до якої належить і правова система України

сукупність органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та організаційних форм, за допомогою яких відповідна територіальна громада або її складові частини виконують завдання та функції місцевого самоврядування, вирішують питання місцевого значення

заходи, що приводять до відновлення порушених прав неправомірними діями та відповідальності особи, яка вчинила ці правопорушення