Право як нормативний регулятор суспільних відносин. Вікторина

Право виникло раніше, ніж моральні та релігійні норми, оскільки саме держава першою почала регулювати поведінку людей.

Соціальні норми охоплюють лише ті правила, які закріплені в офіційних державних документах.

Однією з головних функцій права є не тільки регулювання поведінки, а й запобігання конфліктам у суспільстві.

Право порівнюється з інструментом, який може обмежувати свободи людини, але не сприяє їх захисту.

Джерелом права в Україні визнається насамперед нормативно-правовий акт, що зумовлює поширене ототожнення понять «джерела права» і «законодавство».

Законодавство визначається як сукупність усіх правових норм, незалежно від того, чи мають вони загальнообов’язковий характер.

Право є статичною системою, яка змінюється лише у виняткових історичних умовах.

Закон є формою вираження права, але сам по собі не належить до джерел права.

Конституція визначається як основа законодавчої та всієї правотворчої діяльності органів державної влади.

Правова норма в системі права порівнюється з найменшим елементом, подібним до атома в речовині.

Правовідносини можуть існувати без юридичного факту, якщо між суб’єктами є взаємні права та обов’язки.

Правова держава неможлива без демократії, оскільки саме вона забезпечує підзвітність влади народу.