Правда/Неправда "Як досліджують Сонячну систему "

Для досліджень космічних теренів поза Місяцем викорис товують безпілотні зонди.

Після того як ракета відправить на орбіту необхідні вантажі, вона здійснює керований спуск і згорає в атмосфері над заздалегідь визначеним регіоном

Сьогодні навколо Землі обертається понад 19 000 космічних об’єктів, серед яких діючі супутники становлять незначну частину.

Американський космічний зонд «Вояджер-2» стартував із Землі в 1957 році, а межу Сонячної системи перетнув через тридцять шість років

Для далеких космічних місій науковці використовують особливе розташування планет, під час яких планети викривлюють траєкторію польоту космічного ко рабля та надають йому прискорення без додаткових витрат палива.

Подорож до околиць Сонячної системи займе приблизно 20 років, і для цього не потрібні реактивні двигуни.

Уперше в історії зонд «Паркер» пролетів через верхні шари атмосфери Сонця

Спершу реактивні двигуни розганяють ракету в напрямку Урану та Сатурна, а вже потім сила тяжіння цих планет гігантів викривлює траєкторію польоту космічного корабля й надає йому прискорення без додаткових витрат палива.

Науковці планують місії до Марса, які передадуть на Землю зразки марсіанського ґрунту, та місії, що вийдуть на орбіту Меркурія, Нептуна і Європи — таємничого супутника Юпітера

Космічні зонди побували на всіх планетах Сонячної системи.