Правда-Неправда "Священна Римська імперія. Чехія та Угорщина в XIV–XV ст. "

У Східному Франкському королівстві після розпаду імперії Карла Великого продовжувала правити династія Каролінгів.

Із Х ст. жителі Східного Франкського королівства почали називатися тевтонами.

Верховне управління в державі належало тільки королям, герцоги мали мінімальні повноваження.

Чималими земельними площами в Східному Франкському королівстві володіла церква, зокрема єпископи та абати.

На рейхстагах вирішувалися всі державні справи, але тільки без участі герцогів.

У 912 році помер останній представник династії Каролінгів, після чого рейхстаг обрав нового короля.

У 955 році Оттон І переміг угорців у битві поблизу річки Лех, поклавши край їхній експансії.

Чехія з ХІІ ст. входила до складу Священної Римської імперії.

Прага в Середньовіччі була не тільки столицею Богемії, а й перлиною з величними соборами та університетом.

Ян Гус критикував нерівність, торгівлю індульгенціями та вимагав, щоб богослужіння проводилися латиною.

Римські папи 5 разів оголошували хрестові походи проти гуситів, але ті завжди перемагали.

У 1301 р. на угорський трон прийшли неаполітанські родичі останніх з Арпадів.

Людовик І Великий став правителем тільки Угорщини і не мав жодних амбіцій щодо інших територій.

Османи не вторгалися на Балканський півострів у період, коли Угорщина переживала кризу.

Битва при Мохачі в 1526 році призвела до нищівної поразки угорсько-хорватсько-чеського війська від турецької армії.

Після битви при Мохачі Угорщина стала незалежною і змогла самостійно протистояти Османській імперії.