Правда-Неправда "Китай за часів династії Мін. Загибель Делійського султанату. Віджаянагарська імперія"

Династія Мін була останньою династією Китаю, якою правили етнічні китайці — ханьці.

У Китаї за династії Мін було проведено аграрну реформу, і більшість земель ставали державними.

У часи династії Мін рабство було скасовано для всіх, окрім членів імператорської родини.

Селяни, які працювали на землі, сплачували високий земельний податок і виконували важкі державні повинності.

Під час династії Мін в Китаї активно розвивалося ремесло, особливо виробництво порцеляни та шовку.

Імператор Юн Ле переніс столицю до Пекіна в 1421 році і започаткував експансіоністську політику.

Династія Мін була останньою династією Китаю, якою правили етнічні китайці.

Династія Мін активно боролася з набігами кочівників на півночі Китаю, і Великої Китайської стіни не відновлювали.

У період династії Мін були значні технологічні зміни в сільському господарстві, що покращили якість врожаїв.

Юн Ле, третій імператор династії Мін, зміцнив імперію, здійснивши активну зовнішню політику, у тому числі завоювавши В'єтнам.

У XV—XVI ст. головним противником Віджаянагарської імперії був Бахманійський султанат на заході півострова.

Міжусобиці послабили Індію. Вона виявилася незахищеною перед загрозою європейського проникнення, яке почалося в XVI ст., та не змогла протистояти вторгненню моголів на чолі з Бабуром (1526 р.).