Правда чи неправда: аналіз цифрових ситуацій

Марина створювала програму для обчислення площі прямокутника. Вона відкрила середовище Python IDLE, написала код і зберегла файл із розширенням .py. Для введення довжини та ширини дівчина використала команду input(), а результат вивела на екран за допомогою print(). Після цього Марина вирішила записати текст «десять» у змінну, з якою далі виконувала множення як із числом. Програма перестала працювати правильно.

Запитання: Усі дії Марини були правильними.

Олег створював програму для визначення більшого з двох чисел. Для цього він використав команду розгалуження if. Учень ввів два числа з клавіатури, порівняв їх оператором > і вивів результат на екран. Проте замість відступів у блоці команди він розмістив усі рядки без вирівнювання. Через це програма видала помилку.

Запитання: Причиною помилки могло бути неправильне оформлення блоку команди.

Під час створення проєкту «PyPizza» Софія написала програму для розрахунку вартості замовлення. Вона створила змінні для ціни піци, напою та доставки. Для підрахунку суми використала арифметичні операції додавання та множення. Потім учениця додала перевірку: якщо сума замовлення більша за 500 гривень, доставка стає безкоштовною. Для цього вона використала логічний вираз і команду розгалуження.

Запитання: У програмі Софії використано і арифметичні операції, і логічні оператори.

Дмитро працював над брендом шкільного кафе. Для логотипа він використав шість різних шрифтів і десять яскравих кольорів одночасно. На візитівці хлопець розмістив текст дуже дрібним шрифтом, а всі зображення взяв із випадкових сайтів без перевірки дозволу на використання. Після цього Дмитро записав у брендбук, що бренд повинен виглядати сучасно та впізнавано.

Запитання: Дизайн інформаційних продуктів Дмитра відповідає принципам фірмового стилю.

Ірина створювала програму для розв'язування квадратних рівнянь. Спочатку вона ввела коефіцієнти a, b і c, потім обчислила дискримінант за формулою. Для знаходження квадратного кореня учениця використала математичну функцію sqrt(). Далі Ірина написала перевірку: якщо дискримінант менший за нуль, програма повідомляє, що коренів немає.

Запитання: У програмі Ірини використано математичні функції та команду розгалуження.

Максим створював рекламний шаблон для бренду спортивного клубу. Він дотримувався єдиної кольорової гами, використовував однакові шрифти та залишав достатньо вільного простору між елементами. Проте на кожному новому банері хлопець змінював логотип і додавав інші кольори, щоб «не було нудно».

Запитання: Максим повністю дотримувався принципів фірмового стилю бренду.

Андрій написав програму, у якій число повторно збільшувалося на 1 десять разів. Для цього він використав цикл for. Усередині циклу учень виводив значення змінної на екран. Програма працювала без помилок і кожного разу показувала нове значення числа.

Запитання: У програмі Андрія використано команду повторення.

Катерина створювала інформаційний плакат для нового бренду одягу. Вона використала якісні зображення, підібрала гармонійні кольори та написала короткий зрозумілий текст. Щоб зробити плакат цікавішим, дівчина розмістила майже весь текст під кутом, різними шрифтами та дуже близько до країв сторінки. Через це інформацію стало важко читати.

Запитання: Плакат Катерини є прикладом вдалого дизайну інформаційного продукту.

Влад створював програму для обчислення середнього балу учня. Він ввів оцінки з клавіатури, зберіг їх у змінних та використав арифметичні операції для знаходження середнього значення. Потім хлопець вирішив перевірити, чи середній бал більший за 10, використавши оператор відношення >=. Якщо умова виконувалася, програма виводила повідомлення «Високий рівень». Усі команди були записані правильно, тому програма працювала без помилок.

Запитання: У програмі Влада використано введення даних, арифметичні операції та команду повторення.

Під час створення брендбука для кав'ярні Анастасія визначила основні кольори бренду, підібрала два шрифти та описала правила використання логотипа. Проте для кожної нової афіші дівчина змінювала кольори, використовувала інші шрифти й по-різному розташовувала логотип. Через це всі рекламні матеріали виглядали ніби створені для різних брендів.

Запитання: Анастасія правильно дотримувалася принципів використання брендбука.

Єгор створював програму для перевірки пароля. Якщо довжина пароля була меншою за 8 символів, програма повідомляла користувача про ненадійний пароль. Для перевірки учень використав команду if та оператор відношення <. Потім хлопець вирішив виконати математичну функцію sqrt() для текстового значення пароля, через що програма видала помилку.

Запитання: Причиною помилки стало неправильне використання математичної функції для текстових даних.

Юлія створювала серію шаблонів для соціальних мереж бренду косметики. Вона використала однаковий стиль оформлення, повторювані графічні елементи та спокійну кольорову гаму. Усі публікації містили короткі зрозумілі тексти та якісні зображення. Для привернення уваги дівчина додала одну анімацію, яка не заважала читанню інформації.

Запитання: Інформаційні продукти Юлії відповідають принципам якісного дизайну бренду.