Практичне заняття "РУСЬ У ПЕРІОД РОЗКВІТУ. ПОЧАТОК ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ"

Прочитайте уривок з «Повісті минулих літ». Про яку реформу йдеться?

Прочитайте уривок з "Повісті минулих літ" . Про яку реформу йдеться?

«І коли Володимир прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста та волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай (струмок), і дванадцятьох мужів поставив бити його палицями… І приволікши його, вкинули у Дніпро… Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде»…

Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ».

Із ким відбулася описана битва, за підсумками якої Ярослав назавжди відігнав ворогів від кордонів Русі?

«А коли ж Ярослав перебував у Новгороді, то прийшла йому вість, що _____ стоять, обложивши Київ. І Ярослав, зібравши воїв многих, варягів і словенів, прийшов до Києва і ввійшов у город свій. А було ж ___ без числа, Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині, а на правій стороні киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А ___ почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині Свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли _____ в різні боки, і не знали вони, куди втікати, і ті, втікаючи, тонули в ріці Ситомлі, а інші — в інших ріках. І так погинули вони, а решта їх десь розбіглась і до сьогодні. Напиши відповідь одним словом з маленької літери. Наприклад, половці

Поєднай пам`ятки архітектури з їх назвами

Позначте на карті державу, з якою у Русі погіршилися відносини та спалахнула війна в 1043 р.

Який епізод Радзивилівського літопису показано?

Поблизу якого міста відбулась битва на річці Альта у 1068 році?

Чи правда, що у сюжеті казки «Летючий корабель» є багато спільного з наведеною в «Повісті минулих літ» розповіддю про помсту княгині Ольги деревлянам за вбивство її чоловіка князя Ігоря?

Прочитайте уривок документу, зясуйте, про який документ іде мова?

....Усього ж паче — убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступітесь самі, а не давайте сильним погубити людину. Ні правого, ні винного не вбивайте [і] не повелівайте вбити його; якщо [хто] буде достоїн [навіть] смерті, то не погубляйте ніякої душі християнської.

Річ мовлячи і лиху і добру, не клянітеся богом, ні хрестітеся, бо немає ж [у сім] ніякої потреби 30. А якщо ви будете хреста цілувати братам чи [іншому] кому, то [робіть се], лише вивіривши серце своє, що на нім, [цілуванні], ви можете устояти, — тоді цілуйте. А цілувавши, додержуйте [клятви], щоб, переступивши [її], не погубити душі своєї.

Єпископів, і попів, і ігуменів [поважайте], з любов'ю приймайте од них благословення і не одсторонюйтеся од них, а по силі любіте і подбайте [про них], щоб дістати через їх молитву [милість] од бога.

Паче всього — гордості не майте в серці і в умі. А | скажімо: "Смертні ми єсмо, нині — живі, а завтра — у гробі. Се все, що ти нам, [боже], дав єси, — не наше, а твоє, [його] нам поручив ти єси на небагато днів". І в землі не ховайте [нічого], — се нам великий єсть гріх.

Старих шануй, як отця, а молодих — як братів.

....Та не осудіте мене, діти мої, ні інший хто, прочитавши [се], бо не хвалю я себе, ні одвагу свою, а хвалю бога і прославляю милість його, що мене, грішного і недостойного стільки літ оберігши од того смертного часу, не лінивим мене, недостойного, сотворив був, [а] на всякі діла людські здатного. Тож, ею грамотку прочитаючи, постарайтеся на всякі добрі діла, славлячи бога зо святими його.....

Чи правда, що у 1076 р. ченем Агапітом Святославу Ярославичу навіть була зроблена хірургічна операція з видалення пухлини на шиї.

Який закон (збірник норм усного звичаєвого права) запровадив князь Володимир ?

Прочитай уривок з "Руської правди". .... Коли челядник (холоп) сховається, і на торгу сповістять про його втечу чи пропажу (це означало заборону переховувати холопа чи приймати його, як і крадену річ. — В. Я.) і через три дні його не знайдуть, то після третього дня новий господар вважає його своїм челядником, а попередньому власнику холопа сплачує 3 гривні продажі....

Чи були холопи вільними людьми?