Практичне заняття. Повсякденне життя українців

Прочитайте фрагмент праці сучасної дослідниці О. Мовчан і дайте відповіді на питання 2 - 6 (в полі для відповіді цього питання ставите будь-який символ, воно не оцінюється)

«Спочатку в 1929 р. граничні норми хлібного пайка мали становити для 1 робітників і службовців 600 грамів на добу; а для членів їхніх сімей, служ бовців і членів їх родин, безробітних і іншого трудящого населения 300 г (у Москві та Ленінграді вони були на третину більшими відповідно 900 і 500 грамів).

В Україні максимальні норми відпуску хліба були призначені для робітників Іслужбовців Донбасу і Криворіжжя, які працювали на підземних роботах, до 800 г хліба на їдця, а для їхніх утриманців 400 г. У жовтні 1929 р. політбюро ЦК КП(б)У підвищило норми постачання хліба робітникам, зокрема тим, які займалися важкою фізичною працею насамперед на підземних роботах та у га-рячих цехах, з 800 до 1000 г, а всім іншим з 600 до 800 г. Для їхніх утриманців відповідні нормативи зростали з 300 до 400 г.

У січні 1931 р. Наркомат постачання СРСР запровадив всесоюзну карткову систему на основні продукти харчування та промислові товари. На початку - 1931 р. було проведено розукрупнення центральних робітничих кооперативів (ЦРК), які обслуговували працівників певних міст, і створення на їх базі низки закритих робкоопів (ЗРК) для забезпечення окремих заводів, фабрик та шахт. Кожен трудівник чи його дружина зверталися до закритого робітничого коопе ративу не менш як 75 разів на місяць (30 по хліб, стільки ж по молоко і 15-по інші продукти, оскільки видавалися вони у різних місцях) та витрачали щомісячно на їх придбання по декілька днів. Але в умовах товарного дефіциту, котрий породжував ажіотажний попит, споживачам доводилося відстоювати у чергах по декілька годин щодня. З приводу нескінченних черг робітники обуре-но заявляли: "Чому ніхто не звертає уваги, що нашим дружинам доводиться стояти в чергах по чотири години, а дома діти один одному голови розбивають! А крім того, прийдеш додому поїсти, а їсти нема чого, бо дружина в черзі за про-дуктами весь день простояла і нічого не приготувала".

Типовими недоліками в роботі кооперативних магазинів були торгівля не-якісними товарами й продаж дефіцитних у наборі з неходовими. В сатирично-гумористичних часописах того часу періодично з'являлися повідомлення про продаж "мила з перцем, штанів з мереживом, калош із засобом від блошиць", "годинників з барабанним боєм", тобто з "навантаженням" з трьох дитячих бара банів. Частка неходових товарів нерідко сягала третини вартості набору. Так, Чернігівські та шосткинські робкоопи продавали на додачу до дефіцитних чоло вічих штанів вартістю 6 руб. мереживо на 3 руб.

Обурювала робітників і незадовільна якість товарів хліб із половою та со ломою, котрий у народі назвали "Їжачок": з нього в усі боки стирчали соломин ки, нагадуючи голки їжачка; мило, котре замилює очі, але не милиться, оскільки У ньому жиру не 40%, як потрібно, а 10%, "решта ж утекла на базар, де продава-лася по 28 руб. за кг; меблів, котрі скоріше нагадували напівфабрикати з дере на, ніж готові вироби, тощо. Проте головною причиною незадоволення робітників було недотримання норм постачання по картках. Дефіцитний крам повсякденного попиту, що над-ходив у продаж, реалізувався за кілька годин. Замість нього порожні полиці за-повнював неходовий товар. У галантерейних крамницях нерідко торгували хомутами, гнуздечками, шлеями, супонями, в овочевих цукерками та гральни-ми картами, у дитячих товарами для дорослих. У магазині музичних товарів, за іронічним зауваженням покупців, їм пропонували лише одну платівку із сум-ною мелодією "сьогодні платівок нема". Іноді робкоопи закупали замість дефі-цитного краму повсякденного попиту, конче необхідного робітникам, предмети розкоші, недоступні й непотрібні їм: коштовний посуд, вироби з хутра та ін.».

На основі тексту розвідки укладіть таблицю про норми постачання хліба для різних категорій робітників та членів їхніх сімей у різних регіонах СPCP.

Встановлення відповідності: «Радянський новояз та побутові реалії».

Установіть відповідність між терміном/явищем та його характерною ознакою чи прикладом із тексту: