Практичне заняття 3 Тема заняття: Навчитися тлумачити норми права.

Користуючись електронними ресурсами , зокрема https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/a визначте, чи можна використовувати запропоновані тлумачення норм права у роботі юриста сьогодні. Якщо ні, то поясніть чому.

"Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 р. N 10-рп/99)"

Користуючись електронними ресурсами , зокрема https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/a визначте, чи можна використовувати запропоновані тлумачення норм права у роботі юриста сьогодні. Якщо ні, то поясніть чому(у відповіді пишіть так або ні, причина)

"Роз'яснити судам, що за змістом ст.ст.103 ( 1501-06 ), 179 ( 1502-06 ) ЦПК мирова угода є одним із способів добровільного вирішення сторонами спору про право, внаслідок чого кожна з них приймає на себе певні права й обов'язки. У справах за скаргами на неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження спір про право відсутній, тому суди не вправі затверджувати в них мирові угоди.( Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 1997 р. N 13 "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян")"

Користуючись електронними ресурсами , зокрема https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/a визначте, чи можна використовувати запропоновані тлумачення норм права у роботі юриста сьогодні. Якщо ні, то поясніть чому(у відповіді пишіть так або ні, причина)

"Суд зазначає, що результат останнього провадження на національному рівні, навіть якщо воно закінчилося на користь заявниці, не може вважатися таким, що вирішив проблему. Так, рішення судів про витребування майна в його останніх власників з метою його повернення заявниці, як вбачається, не врахувало висновок Касаційного цивільного суду в постанові про повернення справи на новий розгляд від 12 червня 2019 року, що «[державою] не надано жодних гарантій [...] повернення [майна заявниці] і не встановлено строку повернення такого майна [і] єдиним належним способом захисту порушених прав позивача [було] стягнення [...] вартості майна, а саме з Державної казначейської служби України» (там само, пункт 43). Крім того, Державна виконавча служба вважала неможливим забезпечити виконання цього останнього рішення(Рішення Європейського Суду з прав людини від 20 грудня 2022 року у Справі «Свіргунець проти України»)