Практична робота № 6. Складання та аналіз схеми системи течій у Світовому океані; порівняння впливу холодної та теплої океанічних течії на клімат одного з материків.

Мета. Поглибити знання про рух води у Світовому океані; проаналізувати закономірності утворення та циркуляції системи течій у Світовому океані; порівняти вплив різних за властивостями океанічних течій на клімат материків.

Теоретичні відомості:

Різновидами рухів води у Світовому океані є течії. Це горизонтальні переміщення води у вигляді широких потоків. Хоча океанські течії й не мають берегів, їх часто порівнюють з річками.

Головна причина їх утворення – постійні вітри. Найбільша течія так і називається – течія Західних Вітрів. Вона утворює коло завдовжки 30 тис. км навколо Антарктиди. Ширина течії – кілька кілометрів, швидкість – 3 км/год. Порівняйте з найбільшою річкою України – Дніпром, загальна довжина якого лише 2 201 км, а ширина у межах Києва – 400–600 м.

Теплі і холодні течії. Температура течії розглядається відносно навколишніх вод. Тепла течія має температуру води на декілька градусів вищу, ніж навколишня океанська вода. Холодна течія – навпаки. Теплі течії зазвичай прямують з більш теплих широт у більш холодні, холодні – навпаки. Ви вже знаєте, течії суттєво вливають на клімат узбереж. Так, теплі течії підвищують температуру повітря на 3–5 ⁰С і збільшують кількість опадів. Холодні течії знижують температуру і зменшують кількість опадів. На географічних картах теплі течії показують червоними стрілками, холодні – синіми.

Найбільша тепла течія – Гольфстрім. Вона проходить в Атлантичному океані і прямує від східних берегів Північної Америки до Європи. Її довжина – 3 тис. км, ширина – понад 100 км, швидкість течії – до 10 км/год. Ця течія обігріває узбережжя Скандинавського півострова, яке без неї перетворилося б на льодяну пустелю. Не випадково теплі течії називають “водяним опаленням” земної кулі. Повітряні маси, що формуються над теплим Гольфстрімом, нагріваються, насичуються вологою і приносять рясні опади в Європу. Поблизу 45⁰ пн. ш. Гольфстрім переходить у Північноатлантичну течію, під впливом якої Баренцове море не замерзає. У Тихому океані поблизу берегів Південної Америки проходить холодна Перуанська течія. Повітряні маси, які формуються над її холодними водами, не насичуються вологою і не приносять опадів на суходіл. Внаслідок цього на узбережжі по кілька років не буває опадів, що й зумовило виникнення там пустелі Атакама.

Мал. Теплі і холодні течії на географічних картах

Закономірності руху течій. Оскільки головною причиною утворення течій на поверхні води є постійні вітри, то їх рух у Світовому океані приблизно відповідає переміщенню повітряних мас. Проте на їх рух також впливають відхиляюча сила обертання Землі навколо своєї осі та обриси материків. Так, постійні пасатні вітри, що дмуть в обох півкулях від 30-х широт до екватора, утворюють потужні Північну Пасатну і Південну Пасатну течії. Ці течії перетинають Океан зі сходу на захід. Натрапивши на береги материків, течії роздвоюються і відхиляються на південь і північ. При цьому утворюються нові течії, що прямують назад – із заходу на схід. На їх напрямок у помірних широтах впливають постійні західні вітри і відхиляюча сила обертання Землі. Так в обох півкулях в Океані виникає два кругообіги. У Північній півкулі течії утворюють замкнене коло і рухаються за годинниковою стрілкою, в Південній – проти.

Океанічні течії відіграють величезну роль у розподілу тепла на земній кулі. Вони переносять не тільки тепло, а й солі та організми, що мешкають в Океані.

Водні маси. Великі об’єми води, що утворюються в певних районах Світового океану і відрізняються один від одної температурою, солоністю, прозорістю, вмістом кисню та іншими властивостями, називають водними масами. Залежно від географічної широти розрізняють водні маси екваторіальні, тропічні, помірні, полярні. Вони активно взаємодіють з атмосферою: віддають їй тепло, вбирають з неї вуглекислий газ, виділяють кисень.