Конструктор тестів
1
Проаналізуйте сутність «корпоративної системи», запровадженої Б. Муссоліні в Італії. Яка головна мета переслідувалася шляхом створення 22 галузевих корпорацій у 1934 році?
2
Світова економічна криза 1929—1933 рр. стала критичним чинником дестабілізації міжнародних відносин. Який із наведених наслідків кризи безпосередньо сприяв безкарності майбутніх агресорів?
3
Розглядаючи осередок війни на Далекому Сході, визначте головну аналітичну причину того, чому Японія в 1931 р. вдалася до окупації Маньчжурії, попри членство в Лізі Націй?
4
Зміна зовнішньополітичного курсу СРСР у травні 1939 року, що символізувалася призначенням В. Молотова замість М. Литвинова, свідчила про:
5
Визначте характерні риси ідеології «інтегрального націоналізму», які відрізняли його від класичного націоналізму XIX століття:
6
Які чинники, згідно з аналізом джерел, обумовили крах спроб створення системи «колективної безпеки» в Європі у 1930-х роках?
7
Укажіть прямі наслідки Мюнхенської угоди (вересень 1938 р.) для геополітичної ситуації в Європі:
8
Встановіть відповідність між поняттям та його аналітичним змістом в контексті міжвоєнного періоду:
Антисемітизм
Форма національної нетерпимості, що стала офіційною політикою Третього рейху для «остаточного вирішення питання».
Політика «умиротворення»
Політика поступок агресору задля збереження стабільності ціною інтересів малих держав.
Пакт про ненапад
Принцип «усе в державі, нічого поза державою», реалізований через регулювання економіки.
Етатизм
Насильницьке або дипломатичне приєднання Австрії до Німеччини в березні 1938 р.
Аншлюс
9
Встановіть відповідність між актом агресії та територією, яка стала його об'єктом:
«Цивілізаторська місію» Б. Муссоліні (1935 р.)
Рейнська демілітаризована зона.
Перша спроба порушення Версальської системи силою (1936 р.)
Ефіопія (Абіссінія).
Початок створення «Великої Східноазіатської сфери» (1931 р.)
Меммель (Клайпеда).
Територіальна претензія, задоволена Мюнхенською угодою.
Судетська область Чехословаччини.
Маньчжурія.
10
Встановіть відповідність між історичною постаттю та її роллю в подіях 1930-х рр.:

Автор меморандуму про програму завоювання Китаю та знищення могутності США.

Прем’єр-міністр Британії, головний прихильник «миру для нашого покоління».

Міністр закордонних справ Нічмеччини у 1938 - 1945 рр.

Нарком закордонних справ СРСР, провідник ідеї колективної безпеки до 1939 р.
Генерал, що очолив заколот в Іспанії за підтримки Гітлера та Муссоліні.
11
Встановіть хронологічну послідовність кроків А. Гітлера з ліквідації Версальської системи:
Ремілітаризація Рейнської зони.
Підписання Військово-морської угоди з Великою Британією.
Вихід Німеччини з Ліги Націй
Введення загальної військової повинності та формування 36 дивізій.
12
Встановіть послідовність етапів становлення фашистської диктатури в Італії.
Прийняття «Хартії праці» та запровадження корпоративної системи.
Виникнення перших «фаші ді комбатіменто»
Усунення опозиції та розгін «Авентинського блоку».
«Похід на Рим» та призначення Муссоліні головою уряду.
13
Заповніть прогалини в описі дипломатичного перелому 1939 року:
«23 серпня 1939 р. у Москві був підписаний Пакт про ненапад. Проте вирішальну роль відіграв [морський пакт, таємний протокол, договір про економічне співробітництво, договір п'яти держав], який передбачав розмежування сфер інтересів. Згідно з ним, сферою впливу СРСР визнавалися Фінляндія, Естонія, Латвія та [Литва, Словаччина, Бессарабія, Закарпаття]. Ця угода фактично відкрила шлях до нападу Німеччини на [Болгарію, Румунію, Чехію, Польщу], що стало початком Другої світової війни»
14
Прочитайте текст та вставте пропущені терміни, назви або прізвища, спираючись на історичні факти.
«У другій половині 1930-х років Версальсько-Вашингтонська система фактично припинила своє існування. Провідні західні держави, насамперед Велика Британія та Франція, дотримувалися політики [стримування, умиротворення, провокування, обмеження], сподіваючись уникнути війни через територіальні поступки агресорам. Найбільш активним прихильником цього курсу був британський прем'єр-міністр [В.Черчиль, Г.Пальмерстон, Н.Чемберлен, Е.Даладьє], який вважав, що з А. Гітлером можна домовитися. Кульмінацією цієї політики стала [Морська угода, Мюнхенська угода, Вашингтонська угода, Шанхайська угода] 1938 року, за якою Чехословаччина була змушена передати Німеччині Судетську область.
Водночас країни-агресори зміцнювали свої зв'язки, створивши "вісь" Берлін—Рим—Токіо на основі підписаного ними [Антирадянського, Антиросійського, Антикомінтернівського, Античервоного] пакту. Радянський Союз, чию зовнішню політику тривалий час уособлював нарком [М.Фрунзе, Л.Троцький, В.Молотов, М. Литвинов], намагався створити систему [загальної, колективної, двосторонньої, європейської]безпеки, проте взаємна недовіра між СРСР та Заходом завадила цьому.
Після дипломатичного перелому навесні 1939 року новим наркомом закордонних справ СРСР став [М.Літвінов, Й.Ріббентроп, В.Молотов, Й.Джугашвілі], що ознаменувало перехід до пошуку союзу з Німеччиною. Результатом цього став договір про ненапад від 23 серпня 1939 року, невід'ємною частиною якого був [антибританський протокол, безпековий протокол, економічний протокол, таємний протокол], що передбачав розмежування сфер інтересів у [Західній Європі, Південній Європі, Східній Європі, Північній Європі]. Це рішення остаточно розв'язало руки А. Гітлеру для нападу на [Чехію, Австрію, Польщу, Югославію], що і стало початком Другої світової війни».
Рефлексія від 0 учнів
Сподобався:
Так: 0
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 0
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 0
Так: 0