Практична робота №3 "Українські дисиденти"

І.Дзюба назвав події, які відбулися 4 вересня 1965 року в кінотеатрі "Україна" першим публічним протестом після 30-х років.

С.Параджанов під час прем'єри фільму "Тіні забутих предків" виступив з промовою: " У нас велике свято, але й велике горе. В Україні почалися арешти творчої молоді."

Під час проходження покарання у В.Стуса було вилучено та знишено всі його творчі доробки (вірші,переклади).

Після заслання в 1979 році В.Стус не став вступати до Української Гельсінської групи.

В.Стус не міг листуватися з дружиною тому, що у таборі, де він перебував, було заборонено користуватися ручками.

В.Стус дисидент, з 1979 року член Гельсінської групи. Двічі був в'язнем таборів (1972-1979 та 1980-1985).

Микола Руденко та Петро Григоренко у 1976 році створили ще і Українську Гельсінську групу.

Про створення Української Гельсінської групи було повідомлено на радіо "Свобода".

Українська Гельсінська група розпалася через арешти М.Руденка, О.Тихого та інших членів групи.

У документах, призначених для інформування силових та компартійних органів, укладачі використовували ідеологічні штампи: націоналістичні елементи, фальсифікаторські статті, оунівські банди, наклепницька інформація, ворожі документи, антирадянські збірки тощо.

Діяльність Української Гельсінської групи полягала у збиранні інформації, щодо пошкодження прав людини, підготовці документів, випуску збірки документів та передачі її за кордон.

Компартійно-радянська влада ігнорувала українських дисидентів.