Практична робота №2 Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «Великої сімки»

Уважно прочитайте теоретичні відомості щодо чинників розміщення виробництва. Якщо потрібно занотуй у робочий зошит.

Чинники розміщення виробництва — сукупність умов і ресурсів, необхідних для вибору найбільш вигідного місця розміщення господарського об’єкта або групи об’єктів даного виробництва. Для кожного виробництва характерний свій набір і поєднання чинників його розміщення. При цьому вплив одних чинників може бути вирішальним, інших — суттєвим або незначним. Так, для гірничодобувної промисловості вирішальним є сировинний чинник. Він також має велике значення для розміщення лісопильної, целюлозно-паперової, цементної, окремих виробництв харчової промисловості (наприклад, олійної, молочноконсервної, цукрової). Для розміщення й розвитку рослинництва вирішальне значення має чинник природних умов. Серед них найбільшу роль відіграють земельні та агрокліматичні ресурси, оскільки розвиток рослин визначається кількістю тепла і вологи, якістю ґрунтів. Розміщення рослинництва залежить і від водного чинника. У промисловості значними є витрати води при виробництві целюлози, бавовняних і шовкових тканин, синтетичних волокон. Паливно-енергетичний чинник найбільше впливає на підприємства, які споживають велику кількість паливних корисних копалин та/або електроенергії. Прикладом перших є теплові електростанції, які працюють на вугіллі, природному газі та мазуті (виробляється з нафти). Транспортний чинник різною мірою впливає на більшість сфер господарства. Це пов’язано з необхідністю перевозити сировину, матеріали, обладнання та готову продукцію. Вплив працересурсного чинника залежить від того, скільки людської праці вкладено у виготовлення одиниці продукції. До найбільш трудомістких виробництв належать машинобудування (у першу чергу електроніка, приладобудування, автомобілебудування) та легка промисловість. Споживчий чинник найбільше впливає на атомну енергетику, частину виробництв харчової промисловості, виробництво окремих видів будівельних матеріалів, меблеву промисловість. В останні десятиліття зростає значення наукового чинника. Найбільше він впливає на виробництва, які випускають продукцію або надають послуги з використанням останніх досягнень науки і техніки. Також важливими ознаками таких виробництв є значні капіталовкладення в науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи і швидке оновлення продукції. Найбільш яскравим прикладом виробництв, для яких велике значення має науковий чинник, є електроніка та ІТ-індустрія. Через зростання впливу господарства на стан довкілля із середини XX ст. постала необхідність враховувати екологічний чинник. Він ґрунтується на загальнонаціональних інтересах і найбільше значення має для розміщення підприємств, які є великими забруднювачами. Форма суспільної організації виробництва — певний спосіб організації господарської діяльності населення. Однією з основних форм є концентрація, тобто зосередження виробництва на великих підприємствах або значної кількості підприємств однієї або суміжних галузей на обмеженій території (територіальна концентрація виробництва). Завдяки виробництву масової продукції та економії на перевезеннях територіальна концентрація виробництва дає змогу одержувати більш дешеву і якісну продукцію, а тому мати високі прибутки. Частина прибутків спрямовується на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також на подальший розвиток підприємств. Це є необхідною умовою для нарощування обсягів виробництва, у тому числі завдяки застосуванню сучасних технологій та новітнього високопродуктивного обладнання. Здебільшого концентрація виробництва відбувається навколо ядер концентрації, які формуються в найбільших містах. У тих випадках, коли відбувається агломерування, тобто ядро розширюється і в ньому концентрується все більша кількість підприємств, утворюються агломерації. Концентрації сприяє спеціалізація. Унаслідок спеціалізації між країнами виникає міжнародний поділ праці — процес спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції та послуг і обміну ними. Коли йдеться про масовий випуск технічно складної продукції, наприклад автомобілів, постає завдання налагодити зв’язки з підприємствами, які можуть постачати окремі деталі, вузли та обладнання. Тому однією з форм просторової організації виробництва є кооперування. Під ним розуміють виробничі зв’язки підприємств з метою спільного виробництва кінцевої продукції. Іноді виникає потреба випускати на одному підприємстві різну продукцію шляхом комбінування виробництв різних галузей. Воно полягає в поєднанні взаємопов’язаних, але різнорідних виробництв на одному підприємстві.

Укажіть, які загальні чинники обумовлюють особливості просторової (територіальної) структури господарства (економіки) європейських країн «Великої сімки».

Встановіть відповідність між прапором та назвою країни