Практична робота №10. Ідеологізація суспільного життя. Розвиток освіти та науки в умовах становлення тоталітарної системи.

Центральний Комітет ВКП(б), який недостатньо фінансував культурну сферу.

Місцеві органи влади, які не змогли ефективно втілити партійні директиви.

Троцькісти, бухарінці та буржуазні націоналісти.

Учительство та діячі культури, які не мали достатньої кваліфікації.

Виконання прохання російської національної меньшини, яка проживала в Україні.

Підготовка кваліфікованих перекладачів т анаселення для роботи в союзних органах влади в Москві та Ленінграді.

Забезпечення культурного та інформаційного обміну між українським та російським народами.

Посилення зв’язку українського народу з російським та єдності народів СРСР.

Випускав фільми низької художньої якості та з поганою акторською грою.

Недостатньо висвітлював завдання соціалістичного будівництва, як-от колективізація та індустріалізація.

Пропагував західний спосіб життя та дрібнобуржуазну ідеологію.

Витрачав занадто багато державних коштів на виробництво фільмів, які не пропагандували радянський стиль життя.

Повне охоплення всіх дітей шкільного віку семирічним навчанням.

Ліквідація проблеми нестачі вчительських кадрів завдяки відкриттю нових інститутів.

Майже повне охоплення навчанням дітей віком 8 – 10 років.

Будівництво величесзної кількості нових шкіл по всій території УРСР.

Від вивчення української мови як предмета в школах нацменшин до повного її витіснення російською.

Політика не зазнала суттєвих змін, російська мова завжди була обов'язковою для вивчення.

Від запровадження вивчення української та російської мов як предметів до надання російській мові статусу обов'язкової для вивчення в усіх неросійських школах.

Від підтримки вивчення мов нацменшин до запровадження єдиної державної мови — російської.

Створювати фільми, що викривають злочини царського режиму.

Налагодити випуск сатиричних фільмів, що висміюють «буржуазних націоналістів».

Організувати систематичну марксистську критику зарубіжного кіно.

Збільшити виробництво фільмів, що висвітлюють боротьбу з класовим ворогом (куркульством) та опортунізмом.

Для ведення пропагандистської роботи серед солдатів з інших республік.

Для спілкування з військовими радниками з Російської РФСР.

Щоб розуміти накази командування та технічну документацію в армії та на флоті.

Щоб мати можливість читати військові твори російських класиків.

Застаріла матеріально-технічна база шкіл.

Відсутність єдиних навчальних планів і програм.

Гостра нестача кваліфікованих педагогічних кадрів.

Низький рівень заробітної плати вчителів.

Вони були повністю подолані завдяки пильності більшовиків.

Вони були незначними і не вплинули на загальні успіхи.

Наслідки їхньої діяльності все ще існують і вимагають загостреної пильності.

Вони були перебільшені місцевою владою для приховування власних недоліків.

Налагодження систематичної марксистської критики кінопродукції в пресі.

Створення художніх рад при кіностудіях, до складу яких входили б робітники та селяни.

Обов'язкове затвердження сценаріїв особисто керівництвом ЦК КП(б)У.

Запровадження державної монополії на кінопрокат для фільмів «Українфільму».

Акцент на необхідності покращення матеріального добробуту громадян як основи культурного розвитку.

Заклик до вільного обговорення проблем та пошуку шляхів їх вирішення.

Визнання об'єктивних труднощів у будівництві соціалізму та заклик до їх подолання.

Поєднання звітів про грандіозні успіхи з тезами про підступи ворогів та необхідність посилення пильності.

«П'ята колона»

«Вороже підпілля»

«Контрреволюційні елементи»

«Буржуазно-націоналістичне охвістя»

У великих містах, таких як Київ, Харків та Одеса.

У сільській місцевості для охоплення селянства агітацією.

У прикордонних районах для зміцнення обороноздатності.

У робітничих районах, особливо на Донбасі.

Запрошення вчителів з інших радянських республік.

Залучення до викладання партійних активістів та комсомольців без педагогічної освіти.

Підготовка вчительських кадрів на спеціальних курсах та через «ударницькі заходи».

Збільшення педагогічного навантаження на існуючих вчителів.

Полегшення спілкування під час всесоюзних спортивних змагань.

Сприяння доступу українських кадрів до наукових і технічних знань.

Виховання поваги до російської класичної літератури.

Підготовка до вступу Радянської України до складу Російської РФСР.