Практична робота №1 Аналіз секторальної моделі економіки

Тема. Аналіз секторальної моделі економіки

Мета:

• навчитися проводити аналіз секторної моделі економіки;

• розвивати уміння та навички користуватися різними

Тема. Аналіз секторальної моделі економіки

Мета:

• навчитися проводити аналіз секторної моделі економіки;

• розвивати уміння та навички користуватися різними джерелами інформації.

Обладнання: атлас, додаткові джерела інформації.

Додатковий матеріал

Економіка розвивається за певними законами, які виникли у процесі трудової діяльності людей.

Колись основними заняттями населення були збиральництво, полювання і рибальство, потім набули розвитку землеробство та скотарство.

Деякі із цих занять збереглися до нашого часу, хоча характер праці дуже змінився, а головне — виникли нові професії, які можна об’єднати в певні групи.

Виявляється, співвідношення між цими групами та економічним внеском людей, зайнятих у тих чи інших видах господарської діяльності, може дати уявлення про економічний розвиток країни.

Три сектори економіки (господарства).

Національна економіка країни має певну структуру.

Під структурою розуміють внутрішню будову, що показує, із яких елементів складається економіка.

Так, економіка (господарство) поділяється на складові, що характеризуються різними співвідношеннями й взаємозв’язками.

Вона включає елементи (види економічної діяльності) виробничої та невиробничої сфер.

Більшість підприємств виробничої сфери виготовляють матеріальні цінності.

Підприємства невиробничої сфери здебільшого надають послуги.

Останнім часом набула поширення секторальна модель структури економіки, яка відбиває історичний процес розвитку суспільства.

Вона включає первинний, вторинний та третинний сектори економіки.

Кожен із них є частиною господарства, яка має схожі цілі, загальні характеристики, однорідні засоби праці.

Первинний сектор економіки (видобуток сировини та виробництво напівфабрикатів): сільське, лісове та рибне господарства, добувна промисловість.

Цей сектор здебільшого включає діяльність, пов’язану з вирощуванням, збиранням, видобутком, очищенням та переробкою сировини на місці.

Він найбільше залежить від природних умов і природних ресурсів.

Вторинний сектор економіки: переробна промисловість і будівництво.

Цей сектор використовує продукцію первинного сектору, із якої виробляє продукти для споживання, продажу або використання в інших видах господарської діяльності.

Залежність від природних умов і природних ресурсів у ньому значно зменшується, зростає значення обладнання (у тому числі складних машин) і кваліфікації трудових ресурсів.

Третинний сектор економіки: послуги населенню та підприємствам.

Тут не передбачено створення матеріальних продуктів, але сектор впливає на обсяги їх випуску та якісні показники.

У третинному секторі, або сфері послуг, відбувається подальше зростання значення обладнання та кваліфікації трудових ресурсів.

До цього сектору належать транспорт і торгівля, фінанси й страхування, комунальне господарство та інформаційна, освітня, наукова, медична, туристична діяльність тощо.