Повторення вивчених розділових знаків у простому і складному реченнях.

А. Вітер надув сосни на вершинах скель, і мчить острів на тих чорних вітрилах, як корабель.

Б. Море запінилось і кипить.

В. Море поблискує злою блакиттю, водяний пил б’є його білим крилом.

Г. Море так невинно голубіє під стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється.

А. Весело щебетали в гайках пташки.

Б. Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?

В. Скресання криги – завжди свято для дітвори.

Г. Собор збудували дуже давно, ще за козаччини.

А. Небо як склепіння матове.

Б. Вірний приятель то найбільший скарб.

В. Місто маленьке, обивательське.

Г. Чиста вода як сльоза.

А. Покотився грім з розгоном.

Б. Тобі, земле моя рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.

В. Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Г. На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

А. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.

Б. Вітру на морі не було проте клекотав сильний прибій.

В. На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні.

Г. На клумбах горіли маки а ранні левкої тільки що розпускалися.

А. Стояла непорушно тиша, урочиста й ніби свята а згори валив і валив лапатий сніг.

Б. Душа мов плаче, душа моя рветься та сльози не ринуть потоком буйним.

В. Теплий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні.

Г. Над ними білка їсть горішки і стука , стука дятел-птах.

А. кому на місці цифри 2

Б. кому на місці цифри 1

В. кому на місці цифр1 і 2

Г. тире на місці цифри 2

А. Надвечір набігли хмари і пішов дощ.

Б. У кімнаті стоїть тиша і горить настільна лампа.

В. По узліссі на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.

Г. Шумлять дерева і чується дитячий сміх.

А. Орбіту літа дописав листок і ліг на стежку, що прямує в осінь.

Б. Коли до тебе прилечу засяє все навкруг, як після теплого дощу в росі важкій зелений луг.

В. Дикі гуси зчиняють таке галасливе гелготання, що, почувши його, довго не можеш витіснити із серця смутку.

Г. Завжди приємно було згадувати все, що зробив доброго, бо тільки воно вводить нас у коло інших людей, робить їх братами, а не просто сусідами.

А. Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить.

Б. Ти чуєш, плачуть за тобою.

В. Перекинув камінь – під ним осине гніздо.

Г. Я знаю: правда переможе.

А. Пам’ятайте треба берегти природу.

Б. Нас кличе у мандри дорога нам грає чарівна струна.

В. У гаю, гаю вітру немає місяць високо зіроньки сяють.

Г. Раніше встанеш більше діла зробиш.

А. Людство не усвідомить себе як єдине ціле: не буде йому добра.

Б. Мріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплять ночі у лимани зорі сургучеві.

В. Чудовий краєвид послався над ним: стави, лисніючи у сяєві нічнім, один до одного горнулися пестливо.

Г. Я тягнусь догори і сам собі не вірю: від зарічки знову над нашою хатою пролітають лебеді.