Повторення вивченого у 8 класі. Синтаксис. Пунктуація. №1

А Матінко рідна моя Україна дай нам і розуму і силу і волю.

Б Довкола все таке близьке красиве неповторне.

В І традиційні верби і калина все батьківське але й синівське.

Г В небі мріють ключі журавлині над свічадом задуманих нив.

А Світлішає в житті і на душі.

Б Падав м'який сніжок засипаючи чорну землю.

В Сади свій сад плекай свої надії.

Г Завіяло заговорило снігом у полі.

А Ніч накрила землю оксамитом.

Б Як пишно квітка лотоса цвіте!

В Заспівайте бабусю мені колискову.

Г За вікном шумить і грає море.

А І ми усі лиш часточка природи.

Б Найбільше бажання вершини сягнути: свою перемогу у битві здобути.

В У льотчиків серце несхитне й тверде.

Г Для мене радість інших як своя.

А Великодні дзвони- найдивніше диво.

Б До шибок пригорнулась волохата темрява.

В Починається осінній дощ - затяжний , безпросвітній і холодний.

Г Увійди в мою пам' ять світлим спалахом літньго ранку.

А Ой три шляхи широкії докупи зійшлись.

Б Чорне море омиває Кримський півострів.

В І кожен з нас любов свою зберіг від зради, від зневаги і від смерті.

Г Прийшла білосніжна і неочікувана зима.

А Буду я навчатися мови золотої в потічка у лузі, у веселки в полі.

Б Гарним був Київ цього свіжого ранку.

В У Марії хата була збудована по-новому.

Г Гірські печери ще затоплені водою.

А Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Б І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

В У нас був дід дуже схожий на Бога.

Г Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

А Травневий дощ збудив ліси і трави сади й чагарники.

Б Хлопці безперестанку кричать дзвінкими веселими голосами.

В З моря долітав то рев прибою то завивання сирени.

Г Був привітний літній дощ.

А Під осиками в діброві - гриб у шапці малиновій.

Б Люди без мови - то глина безлика, без'язика отара овець.

В Наша Україна - мати, робітниця невсипуща.

Г Падає сніг - біле марево - на срібні гриви коней.