Повторення вивченого у 8 класі

А від тата знову пахло хмарами,небом і трохи втомою.

Увечері мамка клала мене на ладу й обмивала руки,лице,ноги.

Нутро дерева відгонило гіркуватим пилом,вощиною та живим яблкуком.

До нас на подвір"я прилітають такі гарні снігурі й синички,а деколи навіть дятел.

Теплі слова та лагідний погляд дарую тобі.

Треба підкреслити підмети та присудки.

Тече вода в синє море та не витікає.

Ти пам"ятаєш мене та чекаєш у снах.

Осінній смерк і хрест й зів"ялі квіти ось відповідь на всі мої питання.

І це повітря і покручені лози і зів"яла трава усе це мимохідь нагадувало щасливі хвилини життя.

На вершечку стрілецької гори на горах і видолинках скрізь уже панувала тиша.

І подумав Стефко що вже ніхто його не любить ні теля ані сонце ані співуча липа.

Ті пісні мене найперше вчили поважати труд людський і піт шанувать Вітчизну мою милу бо вона одна на цілий світ.

Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили.

У селі в бабусі все мені цікаве квіти берег річки і зелені трави.

На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і вблаганні простягав замерзлі руки до неба чи до людей.

Кожен по-різному поводить себе перед тим як поринути в сон а я звик засинати мріючи.

Бувало лелека сторожуючи засинав на одній нозі й падаючи котився по стрісі.

Нахилившись верба солодко п"є воду а може то вона плаче.

Рушниця в руках мого батька завжди стріляла не хиблячи.

А Кінь Шептало навмисно прискорював біг ,наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву.

Аж злякався Тугар Вовк ,побачивши ненависного собі парубка в такім страшнім і оплаканім стані.

Мить-і тетерук з гучним лопотінням ,гублячи пір"я видерся з колючих ялинкових лап.

Троянці ,у човни посідавши,і швидко їх поодпихавши,по вітру гарно поплили.

Десь тут з цього місця вся долина завидна мусила бути мов на долині.

Людська душа немов кросворд який не всім вдається розгадати.

Борька з батьками з"явився брунатний немов каштанчик.

Не розкрутиш назад день чи рік як те колесо.

Зворушений вітром ковиль сріблясто хвилювався довкола.

Твої пісні пройняті сонцем у ясну далеч полетять.

Посаджені під шнур кленочки пнуться до сонця та напружуються в бруньках.

Ген килим витканий із птиць летить над полем.

Я вірю в кілометри обвітрені задихані і злі.

І дивне серце п"яне і завзяте відчує певність.

А яскрава мелодія радісна і сяюча співає і летить далі...

Серед села стояла церква нова велика хрести золочені.

І солов"ї пташині менестрелі всю ніч доводять яблуні до сліз.

У "Борисполі" кияни зустріли Джамалу переможницю "Євробачення".

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

На небі видніються Плеяди зоряні скупчення в сузір"ї Тельця.