Повторення вивченого про текст, його струк­тур­ні особливості, загальні мовні засоби міжфраз­но­го зв’язку в тексті (прак­тич­но)

Прочитайте текст і виконайте завдання.

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

— Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, — розповідає артменеджерка книгарні «Є» Оксана Васьків. — Суть його полягає в тому, щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача, було створено буккросингові полиці.

— Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст львівського буккросингу Тарас Бейзик. — Але в таких випадках через незнання львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив, просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

— Величезний попит має популярна сучасна література, — додає Тарас Бейзик. — Класика й так є в кожного вдома. Найбільш читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

— Для мене буккросинг — це насамперед геніальна ідея, яка стирає рамки соціально усталених норм на зразок «я — тобі, а ти — мені», — каже Тарас Бейзик. — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку...

За Б. Городницькою

Яке речення відображає тему тексту?

Прочитайте текст із попереднього завдання “Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку” і виконайте завдання.

Найбільш популярними на буккросингових полицях є книги...

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

— Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, — розповідає артменеджерка книгарні «Є» Оксана Васьків. — Суть його полягає в тому, щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача, було створено буккросингові полиці.

— Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст львівського буккросингу Тарас Бейзик. — Але в таких випадках через незнання львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив, просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

— Величезний попит має популярна сучасна література, — додає Тарас Бейзик. — Класика й так є в кожного вдома. Найбільш читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

— Для мене буккросинг — це насамперед геніальна ідея, яка стирає рамки соціально усталених норм на зразок «я — тобі, а ти — мені», — каже Тарас Бейзик. — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…

Прочитайте текст із попереднього завдання “Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку” і виконайте завдання.

Уведіть правильну відповідь (усі літери маленькі, два слова у знахідному відмінку)

Заголовок «Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку» виражає тему чи головну думку тексту?

Буккросинг: перетворюємо світ на суцільну бібліотеку

— Буккросинг – це міжнародний рух за «звільнення» книжок, — розповідає артменеджерка книгарні «Є» Оксана Васьків. — Суть його полягає в тому, щоб «звільнити» книгу від господаря й пустити її у вільне плавання. В Україні він з’явився 2005 року. Щоб книжка не загубилася, а знайшла свій шлях до читача, було створено буккросингові полиці.

— Наприклад, у Львові перша така поличка виникла наприкінці літа 2009 року в галереї «Ом». На той час була лише група ентузіастів, яка спробувала залишати книжки на вулицях або в кав’ярнях міста, — говорить активіст львівського буккросингу Тарас Бейзик. — Але в таких випадках через незнання львів’ян часто траплялося, що буккросер відпускав книжку, а той, хто знаходив, просто забирав її собі. Тож ризик, що вона зійде з маршруту, був дуже високий.

— Величезний попит має популярна сучасна література, — додає Тарас Бейзик. — Класика й так є в кожного вдома. Найбільш читабельними залишаються наші сучасники: Любко Дереш, Сергій Жадан, Тарас Прохасько…

— Для мене буккросинг — це насамперед геніальна ідея, яка стирає рамки соціально усталених норм на зразок «я — тобі, а ти — мені», — каже Тарас Бейзик. — Це можливість просто віддавати. Показати людям, що буває «просто так», щиро, відкрито, без реклами, без спонсорів… Справжній буккросер, який зумів зрозуміти всю глибину руху, «звільняє» книжки й отримує від цього задоволення. Дехто думає, що буккросинг — це можливість знайти собі якусь цікаву книжечку задарма. Можливо. Але суть у тому, аби «відпускати» її в мандрівку, перетворюючи світ на відкриту бібліотеку…

Прочитайте текст і виконайте завдання.

Людина — частинка природи

Довкола нас чудова природа. Людина — її частина. Ми маємо суперсилу — змінювати природу. Кожна зміна впливає на навколишнє середовище. Краще здійснювати обережний вплив, тому що деякі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Доля природи в людських руках. Чи збереже людина природу, а може, зруйнує?

Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Наш обов'язок — зберегти. Без природи людина загине.

Збереження природи — це збереження людини.

(З онлайн-видання)

Яке речення відображає головну думку тексту?

Прочитайте текст і виконайте завдання.

Людина — частинка природи

Довкола нас чудова природа. Людина — її частина. Ми маємо суперсилу — змінювати природу. Кожна зміна впливає на навколишнє середовище. Краще здійснювати обережний вплив, тому що деякі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Доля природи в людських руках. Чи збереже людина природу, а може, зруйнує?

Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Наш обов'язок — зберегти. Без природи людина загине.

Збереження природи — це збереження людини.

(З онлайн-видання)

До якого стилю мовлення належить текст?

Прочитайте текст і виконайте завдання.

Людина — частинка природи

Довкола нас чудова природа. Людина — її частина. Ми маємо суперсилу — змінювати природу. Кожна зміна впливає на навколишнє середовище. Краще здійснювати обережний вплив, тому що деякі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Доля природи в людських руках. Чи збереже людина природу, а може, зруйнує?

Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Наш обов'язок — зберегти. Без природи людина загине.

Збереження природи — це збереження людини.

(З онлайн-видання)

Уведіть правильну відповідь (усі літери маленькі, одне слово у знахідному відмінку)

Заголовок «Людина — частинка природи» виражає тему чи головну думку тексту?