Повторення вивченого про синтаксис

Книги — морська глибина.

Всесвіт цей — акваріум планет.

Сухі гілки — це вже вінок терновий.

Виє вовк — ночей моїх соліст.

Сумління — річ тендітна і марка.

Панове судді важко розібрати що і до чого як воно було.

А я щасливий що вручила ти мені одвічну тугу за тобою.

Ой ти мамцю ой ти рідна головонька моя бідна!

Дивись же на мене сонце і засмали мою душу.

Тебе я земле всю сходив до краю.

Тебе я земле всю сходив до краю.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалось крихким.

Раптом земля затряслась і ось-ось здавалось будинки заваляться.

Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Вже, сказати правду, і я немолода, але ж і дячиха красуня — нічого сказати!

Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

розведене пастухами ще зранку.

що залишили недолугі туристи.

і ховається за ліс сонце.

перетворюючись на чорне попелище.

і залишає по собі пустку.

У принишклих полях і луках ще лежить сніг.

То не хмара біла пташка хмарою спустилась.

Боєць не сказав прокричав ці слова.

Багата моя Січ була не п’яним скопом могутніми синами!

Тече вода в синє море та не витікає.

Виконавши вправу, повторіть матеріал про однорідні члени речення.

Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.

Провівши глибокий аналіз, визначено стратегію розвитку інституту.

Незважаючи на пізню годину, брат продовжував працювати.

Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним олівцем.

Подруга буде їхати додому поїздом.

Зараз же сідай пиши лист до матері.

Дівчина почала вишивати скатертину.

Тамара поїхала відпочивати в Одесу

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм.

Червона рожа над усі квіти гожа.

Тільки труд життя основа краса всевладного життя.

Руки дівчини зробилися як лід.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Стоять налиті сонцем дні.

В небі чистім і прозорім сонце сяє.

А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.

Нікого тут нема, крім мене й господині.

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.