Повторення та узагальнення вивченого за рік.

до школи, вечір і ранок, молодь відпочиває

світлі ріки, ліс шумів, менш уважний

спів дроздів, буду малювати, бережи природу

воркування горлиць, дуби крислаті, прилітає осінь

Хліб і рушник - одвічні людські символи

Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

Благословенна в болях ран степів широчина бездонна.

Люблю я слухати пісні, дівоч й щирі, на зорі.

йти по воду

найбільш сильний

хворіти грипом

спало на думку

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Стоять налиті сонцем дні.

В небі чистім і прозорім сонце сяє.

А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі

Нікого тут нема, крім мене й господині.

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

Собор свідок подій минувшини височіє, на околиці міста.

На вишиті рушники лляні, бавовняні ,стають наречені.

Рушник, вишитий руками матері, оберігає дитину від зла та нещастя.

Ми, пов*язані вишиваними рушниками ідемо, вулицею

підмета

додатка

присудка

обставини

Твір я буду писати завтра.

Дівчина почала вишивати скатертину.

Подруга буде їхати додому поїздом.

Зараз же сідай і пиши лист до матері.

І сталося щось страшне.

Початок дня ховається десь в світанні.

Один з візників підійшов до гурту.

Заміж вийти - не дощову годину пересидіти.

З неба як розтоплене золото ллється на землю блискучий світ сонця

Небо над дорогою синій кришталь.

Собор як свіча.

Ти втілення добра.

Лелека символ батьківщини, сімейного щастя.

У мудреця багатство відіграє службову роль, а в дурня — панівну.

По тім боці моя доля, по сім боці горе

Яскраві зорі на нічному небі.

Хатинка красується в сніговій шапці.

Ти стоїш і мовчиш

День був ясний, теплий, весняний

Я буду крізь сльози сміятись

Мама з донькою закінчили прибирати

Чиста вода як сльоза