Постаті

Острозький Костянтин-Василь - український православний князь1526-1608 рр., магнат, воєвода Київський, культурний діяч, меценат, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої.

Сагайдачний Петро (можливо, 1570-1622) - гетьман українського реєстрового козацтва, видатний полководець, відомий політичний та культурно-просвітницький діяч першої чверті XVII ст.

Петро Могила (1596-1647) - київський митрополит, виступив з проектом про створення руського патріархату.

Богдан Хмельницький - політик, полководець і дипломат, провідник Національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творець Української козацької держави та її перший гетьман.

Петро Дорошенко - визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України (1665—1676), очільник Гетьманщини (1668—1670). Козацький полковник, учасник Хмельниччини та московсько-української війни. Гетьманування, котре припало на добу Руїни, провів у постійних війнах, як із зовнішніми, так і внутрішніми ворогами.

Іван Мазепа - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709).

Кирило Розумовський - останній лівобережний гетьман Гетьманщини 1750-1764 рр.

Сковорода Григорій - видатний український філософ ХVІІІ ст. Поет та педагог. Автор творів «Байки харківські» та «Сад божественних пісень»

Іван Котляревський - український громадський діяч, письменник, автор «Енеїди» 1798 р.

Тарас Шевченко - відомий український поет ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. Брав участь у засіданні Кирило-Мефодіївського братства.

Микола Костомаров - видатний український[8][9][10][11][12] історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог[13][14][15].

Член-редактор Петербурзької археологічної комісії (1860—1885), член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член Московського археологічного товариства, член-кореспондент Петербурзької АН (1876).

Був співзасновником та активним учасником слов'янофільсько-українського київського об'єднання «Кирило-Мефодіївське братство». У 1847 році за участь в українофільському братстві Костомарова арештовують та перевозять з Києва до Петербурга, де він і провів решту свого життя.

Пантелеймон Куліш - український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.

Автор «кулішівки» — першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.

Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[8], «одним із корифеїв нашої літератури»[9]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.

Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).

Чоловік Ганни Барвінок (дружбою Куліша був Тарас Шевченко).

Маркіян Шашкевич - західноукраїнський поет, науковець, греко-католицький священик. Очолив культурно-просвітній гурток «Руська трійця» у 1833 р.

Володимир Антонович - український історик, археолог, професор Київського університетуХІХ ст. Лідер хлопоманів. Очолював Київську громаду

Михайло Драгоманов - український учений та громадсько-політичний діяч ХІХ ст., один з організаторів «Старої громади» в Києві. Емігрував до Женеви (Швейцарія), де видавав журнал «Громада».

Павло Чубинський - український етнолог, поет, громадський діяч ХІХ ст., автор слів сучасного українського гімну «Ще не вмерла України...» Член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

Ісмаї́л Ґаспри́нський - кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник пантюркізму. Був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар та загалом тюрко-мусульманського світу, модернізатор їхньої традиційної ісламської культури^[2].

Іван Франко (1856-1916) - письменник, учений, громадський діяч.

Кримський Агатангел - український вчений, історик, письменник, мовознавець. Знав понад 60 мов

Українка Леся - українська письменниця та поетеса другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Михайло Вербицький - український композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

Лисенко Микола - український композитор, диригент, музикант, громадський діяч другої половини ХІХ — початку ХХ ст.

Крушельницька Соломія - відома українська оперна співачка кінця ХІХ – першоїполовини ХХ ст.

Міхновський Микола - український політичний та громадський діяч кінця ХІХ – початку ХХ ст. Автор брошури «Самостійна Україна» 1900 р.,

Шептицький Андрей – митрополит Української греко-католицької церкви з 1900 р., громадсько-політичний діяч першої половини ХХ ст.

Кость Левицький - громадськополітичний діяч Західної України, займався приватною адвокатською практикою у Львові, голова Української національнодемократичної партії, був обраний депутатом австрійського парламенту.

Донцов Дмитро - український громадський і політичний діяч ХХ ст. У серпні 1914 р. очолив СВУ

Михайло Грушевський (1866-1934) - видатний український історик, визначний політичний і державний діяч, публіцист.

Володимир Винниченко (1880-1951) — український політичний і державний діяч, письменник.

Скоропадський Павло - український політичний діяч, військовий. Очільник "Української Державм"

Петрушевич Євген - український громадськополітичний діяч,президент Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

Петлюра Семен - український державний і політичний діяч.

Махно Нестор - Керівник повстанських загонів.

Володимир Вернадський - український науковець та філософ. Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, ноосферу, космізм.

Академік Імператорської Академії наук (від 1909 року). Професор Московського університету (від 1898)[5].

Один із засновників Української академії наук, її дійсний член (від 1918) та перший голова-президент (від 01.01.1919 до 31.12.1921).

Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Організатор та директор Радієвого інституту (1922—1939), Біохімічної лабораторії (з 1929 року; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН).

Дійсний член НТШ. Почесний член багатьох академій (Паризької, Чеської, низки інших) та наукових товариств.

Олександр Довженко - видатний український кінорежисер, письменник, художник. Режисер культових кінострічок «Україна в огні», «Земля», «Звенигора», «Арсенал».

Євген Коновалець (1891-1938) — визначний український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР.

Августин Волошин - видатний український громадськополітичний, релігійний діяч Закарпаття, грекокатолицький священик, президент Карпатської України (1939).

Степан Бандера (1909-1959) - теоретик і провідний діяч українського національно-визвольного руху 1930-1950-х років, голова Проводу ОУН-Б, ініціював проголошення відновлення української державності 30 червня 1941 р.

Роман Шухевич - Український політичний і військовий діяч, член Організації українських націоналістів

Йосип Сліпий - Український церковний діяч, ректор Львівської духовної семінарії, патріарх УГКЦ, звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР» і засуджений до 8 років ув’язнення (1945 р.)

Левко Лук’яненко - Український політичний і громадський діяч, адвокат, правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки (1958 р.)

Василь Стус - Український поет, письменник, правозахисник, один із засновників і голова Української Гельсінської групи.

Василь Симоненко - Український поет, прозаїк, журналіст, представник покоління «шістдесятників»

Іван Дзюба - Літературознавець, громадський і політичний діяч.Безпрецедентну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965)

Петро Григоренко - радянський генерал-майор, українець, правозахисник.

В’ячеслав Чорновіл - Український політичний і державний діяч, журналіст, правозахисник, член Української гельсінської групи (1976 р.),

Сергій Параджанов - Український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР, режисер фільму «Тіні забутих предків»; учасник акцій протесту проти масових арештів інтелігенції у 1960-ті рр.,

Іван Миколайчук - український кіноактор, кінорежисер, сценарист. «Тіні забутих предків»,

Олесь Гончар - Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої Вітчизняної війни.

Леонід Кравчук - український політик, державний діяч, перший Президент України після відновлення нею незалежності (1991—1994), Голова Верховної Ради України та останній Голова Верховної Ради УРСР (1990—1991). Депутат Верховної ради УРСР 10–11-го скликань. Народний депутат України (1990—1991 та 1994—2006). Голова громадської організації «Українська Рада Миру». Герой України (2001), кавалер ордена Свободи (2014), повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого. Кандидат економічних наук. Лавреат премії «Celebrity Awards 2020» в номінації «Людина року».

Леонід Кучма - український управлінець, політик і державний діяч, другий Президент України (19 липня 1994 — 23 січня 2005), прем'єр-міністр України з 13 жовтня 1992 по 21 вересня 1993, генеральний директор ДП «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (1986—1992). Почесний громадянин Дніпра. Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки та премії Леніна.

Віктор Ющенко - український політик і державний діяч, банкір. Третій Президент України (2005—2010). Сьомий прем'єр-міністр України (1999—2001), голова партії «Наша Україна» (2005—2013)[2].

Народний депутат України V скликання (2002—2005), засновник та Голова Ради Інституту Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи». Третій голова Національного банку України (1993—2000), виконавець обов'язків Голови Національного Банку України (27 січня 1997—5 лютого 1997), лідер Помаранчевої революції.

Заслужений економіст України (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999), кандидат економічних наук (1998).

Любомир Гузара - український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української греко-католицької церкви (2001—2011). Священник (з 1958), єпископ (з 1977), кардинал Католицької церкви (з 2001). Верховний архієпископ Львівський (з 2001), Києво-Галицький (з 2005), архієпископ-емерит (з 2011). Представник українського роду Гузарів.

Петро Порошенко - український політик та державний діяч, підприємець, п'ятий президент України (7 червня 2014 — 20 травня 2019). Народний депутат України, керівник партії «Європейська солідарність».

Володимир Зеленський - український державний діяч, шостий і чинний Президент України з 20 травня 2019 року[⇨]. До вступу на посаду здобув популярність як шоумен, актор, комік, режисер, продюсер і сценарист. Був співвласником і художнім керівником «Студії Квартал-95» (2003—2019) та генеральним продюсером телеканалу «Інтер» (2010—2012).