Перед проходженням тесту прочитайте теоретичний матеріал до теми.
У сучасному інформаційному просторі повсюди зустрічаємо порушення лексичної норми: кальки у рекламі, вживання слів у невластивому значенні, тавтологія, плеоназм та ін. Тому не дивно, що поступово, але вперто, ці «покручі» мови входять і до нашого щоденного вжитку. Ось чому варто знати, що таке калька, як вона утворюється і чим загрожує засмічення української мови такими мовними одиницями. Лише знання лексичних норм та обов’язкова писемна й усна практика сприятимуть збереженню чистоти власного мовлення, підвищенню комунікативної грамотності у навчальній і професійній діяльності.
Найпоширенішими випадками порушення лексичної норми є:
• використання росіянізмів: бабушка (бабуся), вкусний (смачний), папа (тато), получається (виходить), сутки (доба), стоїти (коштувати);
• тавтологія (уживання спільнокореневих слів в одному реченні): Щонеділі наша донька відвідує недільну школу;
• плеоназм: період часу, головні пріоритети, повернувся назад іншою людиною;
• калькування (здебільшого з російської мови): співпадіння обставин (збіг обставин), вірна відповідь (правильна відповідь);
• уживання слів у невластивому їм значенні: призводити до перемоги (приводити до перемоги), музикальна школа (музична школа).
Калька (фр. calque — копія), калькування — особливий вид запозичення; утворення нового фразеологізму або слова шляхом буквального перекладу іншомовного відповідника, наприклад:
хмарочос, хмародряп — нім. Wolkenkratzer (Wolken — хмари + kratzen — дерти, дряпати); місяцехід — рос. луноход;
приймати участь — рос. принимать участие (правильно сказати: брати участь).
(Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2018. — 208 с. : іл.)