Порівняльний зворот

Усі знали Оришку як відьму.

Сприймаю день народження як докір.

Борис Савович як недавній моряк цілком серйозно підтримав Марисю.

Олександр Мурашко широко відомий як портретист.

Вузенька вулиця заквітчалася зеленню мов пастушка й тиснеться поміж хати, аж сухі плоти розвалює на перегинах...

Тут загомонить дітьми як базаром там подражнить собак під тином, а там знов на людське подвір’я загляне тишком крізь дірку.

Мартинові гадки спорхують як ті курчата з-під коней бо десь там, перед вікнами, загримів знайомий голос Микити.

Дай бог оце дитину, на щастя, до хати, ну і свіжий клопіт як самі знаєте.

Ця красива дівчина була як сонце.

Мов бриль красується біля старої сосни боровик.

Василько стояв біля печі червоний як рак.

І.Франко як справжній вчений мав широке коло всебічного знання.

Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба.

Так йому треба, як лисому гребінця, сліпому дзеркала, глухому музики.

Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками.

Шуміла річка, вкрита білими сережками піни.

Хлопець і тепер карбованця варт, а як йому боки намнуть, то два дадуть.

На дощ ще і хмари не збираються, а вона вже змокла, як квочка.

Клим, з бичачою шиєю, мав уже власний розум і кулаки не менші за батькові.

Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.

Чисте морозяне повітря немов наливає наснагою все тіло.

Усе ніби поменшало і звузилось: і дорога, і городи, і стежка в березі, і круча над Россю.

Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба.

Духмяно пахли бур'яни, як пахнуть тільки у серпні.

Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.

Навкруги, мов дніпрові круті береги, стіни жител червоні та сірі.

Життя було як вірш без пунктуації.

Її постать відбивала рішучість обороняти свою честь, як звір обороняє своє життя.

Як тільки заплющую очі — кімната раптом щезає.

Може, ви чули, як пахне земля?

Гей, дубоньку, чи будеш ти стояти, як сива голова моя схитнеться?

Все море стало червоне, наче розпечене залізо.

Це місто прекрасне як усмішка долі.

Дощ ллє як з відра.

Руки зробилися як лід.

Про масштаби Довженка як письменника можна судити з його найбільшої літературної праці — «Зачарованої Десни».

Зі степу як із вогкої печери тягло свіжою прохолодою.

Максим почервонів як рак.

Розглядаємо вашу відповідь як згоду.

Чисті та свіжі стіни ніби випромінювали ласку.

Він вискочив наче Пилип з конопель.

Свіжий перший сніг укрив долини ніби тонким дорогим полотном.

Вперше в Канаду я потрапив як турист.

І сорок літ ішов Франко-сіяч — і спів його звучав не раз як плач...

Ніч наче озеро в берегах неба.

На серці її немов кригу льоду посаджено.

Ліс зустрів мене як друга пізнім дзвоном солов'їним, ніжним голосом зозулі.

Припадаю вустами до слова мов до стиглого грона калини.

Увесь світ був як казка повна чудес.

Він був неначе сонний.

Українська пісня «Віють вітри, віють буйні...» популярна в Канаді як англомовна.

Зникло лихоліття наче уві сні.

Марко Вовчок у роки перебування у Франції виступала як французька письменниця та перекладач пригодницьких творів Жуля Верна.

Нові навушники тобі потрібні як до воза п’яте колесо.

Вона була струнка, як антична статуя.

Він був як сокіл.

На формули хлопець дивився як баран на нові ворота.

Вона як медик знала, що це означає

Вітер гнув столітні дуби як неслухняний хлопчисько ламає квіти.

Хуртовина була як кінець світу.

Для них, Марино, ми як сіль У їх неситім оці.

Тоді "Динамо" було, як "Барселона" дворічної давності.

Це було як вибух.

А то було як об стінку горохом.

Через гори полинуть як птах, Йордан в бризки розкроплять…

Звідси, з гори, усеньке небо було як на долоні, а Воза (сузір'я Воза) ніби корова язиком злизала.

А щоб воно було як море, бо море безкрає.

Він був як полум'я.

До складного іспиту я готувалася цілими днями.

Аматорським хором нашого класу керувала Марина.

Підняв тоді дід свої очі на мене й вороном глянув.

А чого ж ти, хлопче, своєю головою не подумав?

Пам’ять визначають як властивість мозку діяти за певним стереотипом.

Спогади традиційно трактують як пасивний розпад інформації.

Поступово окремі наші спогади справді вигорають як чорнило на сонці.

Забудькуватість чомусь завжди сприймають як грім з ясного неба.

1

2

3

4

Сосюра як справжній лірик різноманітний у своїх переживаннях.

Діти як квіти поливай то ростимуть.

Палаючий Будапешт був перед нами як на долоні.

Весь світ знає Довженка як великого кінорежисера.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Дівчина сяяла як кущ калини.

Усі дівчата як дівчата.

Промені як вії сонячних очей.

Десятинний храм поставав перед мандрівником як дивне видіння.

Рушники були червоні як жар горіли різним орнаментом, переливалися райдугами.

Позолочені хрести на Десятинній церкві світились у голубизні неба як зорі.

У Ворохті донині збереглася й охороняється законом церква як пам’ятник народної архітектури.

Для мене стара людина є ніби дзеркалом помилок, страждань, мудрості.

Життєтворчість як спосіб самопрограмування та творчого здійснення особистістю свого життя є унікальним надбанням людини як зрілої особистості.

Широкі поля заколишуться зеленим збіжжям наче море.

Мистецтво жити як культурне явище має духовне, моральне наповнення.