Порядок евакуації та переміщення поранених

Надання медичної допомоги в повному обсязі.

Швидке транспортування до шпиталю.

Запобігання появі нових постраждалих (безпека переважає).

Збереження зброї та майна пораненого.

Та, що забезпечує максимальний комфорт.

Та, де загальна площа тіла буде найменшою, а швидкість пересування — найбільшою.

Пересування на повний зріст для кращого огляду місцевості.

Пересування спиною вперед.

Коли поранений може самостійно пересуватися.

При легких пораненнях кінцівок.

При втраті свідомості або тяжких пораненнях, що унеможливлюють самопересування.

Лише якщо поруч є більше п'яти рятувальників.

Переповзання по-пластунськи.

Використання нош.

Перебігання.

Переповзання навколішки.

Турнікет.

Мотузка з карабіном.

Спеціальна лямка Ш-4.

Шина Крамера.

Відкриття люка спеціальним ключем.

Встановлення контакту (постукування або команда по зв'язку).

Проникнення всередину машини.

Накладання кровоспинного джгута.

Розмов із пораненим.

Різких ривків та ударів тіла пораненого об краї люка.

Використання допомоги інших бійців.

Використання засобів індивідуального захисту.

Медична допомога завжди важливіша за бойове завдання.

Бойовий медик повинен знати, коли надання допомоги може підставити під удар групу.

Будь-яке поранення вимагає негайної зупинки бою.

Ліки мають бути лише вітчизняного виробництва.

Рятувальниками та групою вогневого прикриття.

Пораненим та ворогом.

Водієм та механіком.

Тільки між медичними працівниками.

Одразу після отримання бійцем поранення, не чекаючи нічого.

Тільки після заходу сонця.

Дочекавшись завершення вогневого контакту або створення умов безпеки.

Тільки за наказом старшого медичного офіцера штабу.