Поняття та терміни НМТ з історії України.

Українські козаки, що перебували в 1572-1648 рр. на державній службі Речі Посполитої і вносилися в спеціальні списки (реєстри). Вони користувалися особливими привілеями за службу – одержували плату, були звільнені від податей і повинностей тощо.

Відзнаки та атрибути влади козацького війська і старшини.

Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.

У XIV ст. — першій половині XIX ст. в Польщі, Литві, Білорусі, на території Правобережної України — комплекс земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, використовуючи працю кріпаків. Зорієнтований на продаж продукції.

Період з 1638 по 1648 рр., протягом якого в Україні не було великих козацько-селянських повстань

Неофіційна назва території Лівобережної України разом із Києвом, яка після Андрусівського перемир’я ввійшло до складу Російської держави.

Офіційна назва Української козацької держави років національно-визвольної війни середини ХVІІ ст.

Орган державної структури Російської імперії, заснований для керування Гетьманщиною.

Виступ гайдамаків під керівництвом Максима Залізняка на Правобережжі проти поляків. Виступ було придушено спільними зусиллями польських і російських військ.

Історичне явище, пов’язане з розвитком продуктивних сил, коли відбувається перехід від мануфактурного до фабричного, фабрично-заводського виробництва із використанням машин та вільнонайманої праці.

Процес пробудження й формування національної самосвідомості народу.

Під такою назвою в історію Закарпаття увійшли визначні культурно-політичні діячі кінця XVIII — першої половини ХІХ ст. І.Базилович, О.Духнович, М.Лучкай, А.Добрянський та ін.

Добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності

Представники суспільно-політичної течії, що виникла в 1860-ті роки в Галичині, які спрямовували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українців.

Тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом Російської імперії наприкінці 1914 року на відвойованих російськими військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті Чернівці.

Форма звернення до народу, декларативний документ вищих органів влади.

Соціально-економічна політика більшовиків в УСРР у 1919-1920 рр. Характеризувався встановленням продовольчої розкладки (диктатури), забороною торгівлі, націоналізацією всіх підприємств, згортанням грошового обігу, загальною трудовою повинністю.

Історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час Українсько-польської війни в Галичині 1918-1919.

Економічна політика більшовиків в 1921-1928 роках, що прийшла на зміну політиці «Воєнного комунізму». Передбачала комплекс заходів для денаціоналізації частини підприємств, уведення продподатку, легалізація торгівлі, проведення грошової реформи, створення ринку робочої сили.

Створення великого машинного виробництва в галузях народного господарства, передусім у промисловості.

Процес об’єднання особистих селянських господарств у колгоспи.

Політика знищення селян-власників шляхом адміністративного примусу до вступу в колгоспи або засобами оподаткування, а також шляхом депортації.

Знищення значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики геноциду в 1939-1945 рр.

Переселення українського населення з його етнічних земель на сході Польщі (Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя) до її західних та північних воєводств, здійснене польським урядом у 1947 р.

Політичний курс КПРС, розпочатий 1985 р. і спрямований на оздоровлення суспільно-політичної, економічної й ідеологічної сфер життя.

Кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками Віктора Ющенка.

Політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу.

Процес очищення влади від конкретних організацій та осіб, причетних до злочинів проти народу, заборона діячам високого рангу, які скомпрометували себе, впродовж певного часу або пожиттєво працювати на державній службі.