Поняття і структура системи права

1. Римське право не вплинуло на цю систему.

2. Немає поділу права на приватне і публічне.

3. Право не поділяється на галузі і підгалузі (але поділяється на матеріальне і процесуальне).

4. Наявності як джерело права такою кількістю судових рішень (прецедентів), які є зразками для аналогічних справ, розглянутих іншими судами.

1. розподіл права на приватне і публічне;

2. сувора ієрархія джерел (форм) права;

3. систематизація законодавства в основному у вигляді його кодифікації.

1. Велику роль відіграє особистий статус людини.

2. Готовність визнати свою неправоту.

3. Головний регулятор відносин не право, а мораль.

4. Широке поширення інституту посередників

5. Недосконалість роботи суду.

1. Базується на марксистському вченні;

2. Значну роль у формуванні права відіграє партійна доктрина;

3. Заперечувалося існування приватного права, вся сфера дій вважається публічною;

4. Формально схожа на романо-германську

5. Хоча термінологія і подібна до романо-германської системи, але зміст термінів відрізняється.

1. Представляє собою одну із багатьох сторін релігії ісламу, яка встановлює визначені правила і об’єкт вірування, а також вказує віруючим на те, що можна робити, а що не можна.

2. Специфічна система джерел права:

- Релігійний текст (коран).

- Судовий прецедент (судова практика).

- Правова доктрина і т. д.

3. Специфічні правові норми (імперативні).

це така частина норми права, в якій викладений зміст правила поведінки.

це така частина норми права, яка вказує на ті фактичні життєві обставини (місце, час, стан тощо), наявність або відсутність яких є умовою виникнення передбачених у диспозиції прав і обов'язків. Відповідає на запитання: Де? Коли? У якому випадку? При яких умовах?

це така частина норми права, яка встановлює невигідні наслідки на випадок невиконання правила, визначеного в диспозиції.