Політична географія та геополітика

Географічна наука про просторову організацію І держав і міждержавних об’єднань, розміщення і взаємовідношення політичних І сил, територіальні форми політичних І процесів і явищ.

Географічними складниками політичної географії є:

До основних політичних складників належать:

Політичні відносини виникають унаслідок взаємодії суб’єктів і учасників політичного процесу. Характер цих відносин переважно залежить від політичного режиму влади. Як виражаються ці відносини в демократичних країнах?

Напрям політичної науки, що досліджує теоретичні та практичні проблеми світової політики, закономірності та основні тенденції розвитку й функціонування міжнародного життя.

Що є головним об’єктом дослідження політичної географії?

Території, що не перебувають під суверенітетом держав і не входять до складу державних територій, але кожна прибережна держава має суверенні права на розвідку та розробку природних ресурсів у межах морської економічної зони.

Земні простори, що не належать будь-кому, а перебувають у загальному користуванні всіх держав відповідно до міжнародного права, це передусім відкрите море, повітряний простір над ним і глибоководне морське дно тощо.

Напрям геополітики, що розробляє довгострокові стратегічні цілі, напрями та принципи зовнішньої політики держави у світовому просторі.

У сучасних умовах можна виділити сім основних геополітичних центрів сили: США, Росія, Євросоюз, Китай, ісламський світ, Японія, Індія.