Початок українського національного руху в Австрійській імперії. Ч1

Яке місто стало осередком першої хвилі українського національного відродження у Східній Галичині завдяки діяльності греко-католицької єпархії, семінарії та багатій бібліотеці?

Виберіть три напрями культурно-просвітницької та практичної діяльності Олександра Духновича на Закарпатті:

Прочитайте твердження Ореста Субтельного про роль греко-католицького духовенства у XIX ст. Дайте коротку відповідь на запитання:

«... духовенство було єдиною соціальною групою, що могла користуватися перевагами вищої освіти в Австрійській імперії, вища освіта в Західній Україні практично стала синонімом освіти богословської...»

Чому, за словами історика, зв'язок між священниками та селянами виявився тісним і позитивно вплинув на розгортання руху? Назвіть 2 причини з тексту.

Вставте пропущені слова/дати в історичний текст, спираючись на опрацьований матеріал:

«Перший український буквар народною мовою на Закарпатті видав у (1) _____ році (2) . А у 1851 р. він надрукував молитовник під назвою (3) «». У Галичині ж питанням шкільництва опікувався (4) _____, за сприяння якого було створено 383 парафіяльні школи.»

Прочитайте уривок із праці Маркіяна Шашкевича «Русини» та дайте відповіді на запитання:

«Від середини Галичини геть за Дон аж до Кавказу... знайдеш ту саму мову, ті самі народні вірування, ті самі звичаї і обряди... отже, один і той самий народ, лише під різними іменами... Несправедливо русинів у Галичині під назвою поляків, а тих, що живуть над Дніпром, під назвою великоросів... зараховують [до цих націй].»

1. Які етнографічні та мовні кордони проживання українського народу окреслює автор?

2. Проти яких імперських зазіхань/міфів виступає М. Шашкевич у цьому документі?

Роздивіться фотографію пам’ятника Олександру Духновичу в Ужгороді (автор — Михайло Белень, 1998 р.).

1. Кого із «будителів» Закарпаття зображено на пам'ятнику?

2. Назвіть щонайменше 2 його здобутки в галузі народної освіти, згадувані у матеріалах.

   

Роздивіться портрети єпископа Андрія Бачинського (1859 р.) та митрополита Михайла Левицького (XIX ст.).

1. До якого стану належали обидва діячі?

2. Що спільного було в їхньому підході до збереження народної ідентичності на Закарпатті та в Галичині?

Прочитайте уривок із вірша Олександра Духновича «Присяга»:

«Я русин бил, єсмь і буду,Я родився русином,Чесний мій рід не забуду,Останусь єго сином...»

Яку головну ідею намагався донести автор до своїх краян цим твором у період загрози асиміляції (мадяризації/русифікації)?

Розташуйте події та вихід друкованих праць у хронологічній послідовності:

А) Видання О. Духновичем першого підручника «Книжица читальная для начинающих».

Б) Видання М. Поп-Лучкаєм праці «Граматика слов’яно-руська».

В) Створення О. Духновичем першого українського букваря народною мовою.

Г) Вихід молитовника «Хліб душі».

Установіть відповідність між діячем та результатом його просвітницької діяльності:

Проаналізуйте єпископське послання А. Бачинського:

«...для зміцнення будь-якої народності і нації немає підойми міцнішої та тривкішої, аніж збереження питомої батьківської та материнської мови, писемності та віри...»

Спираючись на текст, дайте відповідь на 2 запитання (3–4 речення):

1. Що, на думку Бачинського, відбувається з народом, який починає соромитися рідної мови?

2. Чому ця діяльність греко-католицьких священиків отримала назву «будительство»?

Спираючись на завдання «Символ соборності» та ідеї М. Шашкевича про єдність українців «від Галичини до Дону»:

• Створіть словесний опис або ескіз обкладинки для сучасного підручника історії, який демонструє роль «будителів» Закарпаття та Галичини.

• Вкажіть 3 обов'язкові елементи, які ви розмістите на обкладинці, та напишіть до неї короткий гасло-слоган.