Підсумкова тестова діагностувальна робота з української мови 3 клас (Екстернат)

Лось

Підстаркуватий лісник проминув невеликий гурт молодих ялин, вийшов до засніженої річечки — і вкляк… Він угледів, що неподалік на березі лежить, упавши на бік, великий рогатий лось, а йому в шию вчепився сірий вовк. Мабуть, попадали вони щойно, а перед цим у них кипіла жорстока боротьба.

Обоє — лось і вовк — помітили людину, а тому на мить позавмирали, стежачи за нею. Тоді лісник підніс угору дубову палицю і, погрозливо замірившись, сміливо пішов уперед. Не встиг лісник зробити кілька кроків, як вовк прожогом метнувся на лісника. Той навіть не встиг опустити важку палицю вовкові на голову, як молодий вовк важким ударом свого тіла звалив його на сніг і вже б учепився гострими зубами, та лісникові пощастило обома руками міцно вхопити вовка за шию.

Це був молодий, дужий і хижий звір. Лісник відчував, що сила полишає його, що за мить-другу вже не зможе боротися з дужим напасником.

Та ось із лісникових рук щось миттєво вирвало вовка. Здивований лісник побачив лося, що підскочив до вовка, вдарив його міцними рогами й підкинув високо угору.

«Так ось хто мене врятував, — подумав лісник. — Я вступився за нього, а він за мене».

А лось, який убив вовка й таким чином віддячив хороброму лісникові за свій порятунок, прудко побіг уздовж берега й заховався поміж деревами.

— Що ж, сіроманцю, важив ти на чуже життя — позбувся свого.

Лісник поглянув між дерева — чи не побачить безстрашного лося, що врятував йому життя.

За Євгеном Гуцалом