Підсумкова робота з української мови

безриб’я, зяблик, реп’ях, суб’єкт

з’їжджений, в’янути, черв’як, Лук’ян

з’ясувати, св’ято, в’ялений, сім’я

бюджет, під’їхати, м’ята, морквяний

різ...бяр, їдал...ня, куз...ня, Тетян...ці

близ...кість, т...мяний, рибал...с...кий, дон...ці

Тан...чин, брин...чати, мен...ше, котит...ся

камін...чик, жмен...ці, мален...кий, велетен...с...кий

Зберу всі квіти і зв’яжу у вінки і букети духмяні.

Чується терпкий подих тьмяної, п’янкої ночі.

Крикнула недалеко від печери сполохана сова, сколихнувши тишу.

Сонячне сніпя лилося через вікна, і від того на стінах вигравали розгаптовані квітами рушники.

ведмежий барліг, навпроти парку, день і ніч

цікавий за змістом, шумлять над берегами, хвилі піднімаються

сонячна погода, вимовлене слово, роздивитися навколо

швидко прочитати, накивати п’ятами, біля садиби

Виправдовуючись перед командиром, старшина пояснив свій промах тим, що було дуже темно.

На порозі вже стоїть гаряче літо, і ось-ось зацвітуть над ставом липи.

На простому, батьком змайстрованому столі їх чекає і святий хліб, і картопля, і варена кукурудза, і голубці.

Минулася буря – і сонце засяяло.

З часом добралися Остап з Соломією до Дунаю.

Закінчено жнива, останній сніп накошено пшениці.

Чом ти, березо моя, така журлива?

Місяць із зорями показався на нічному небі.

Виплива на сині ріки ясен місяць іздаля.

Еней був парубок моторний.

І сколихнулося у ньому глибоке бажання рушити кудись за сином, наздоганяти долю.

Дівчинка простягає маленькі руки до квітки і починає струшувати з неї росу.

Троє ідуть степами у молодому житі.

Бути – значить виконувати обов’язок.

Чумацький Шлях аж сяє в позолоті.

Багаті на печі сиділи та калачі їли.

День був похмурий, непривітний.

Сідати за стайню збирається сонце.

Василь почав придивлятися до химерного силуета старої верби.

Не будемо поспішати з розвитком сумної дії.

Найважча професія – бути людиною.

Ніхто не може судити про інших, доки не навчиться судити про себе самого.

Усе змішалося в одну мить і злилось докупи.

До благородної мети потрібно непохитно йти .

Відвага риса справжніх чоловіків.

Час не наша власність.

Весь світ казка , сповнена неперевершених чудес.

Найбільше благо для людини це щастя ближнього.

Усі ми , на щастя, здорові.

Батько сів біля будинку.

Чумацький Шляш – сузір’я.

Боротись – значить жить.

Весна.

Сухе надвечір’я.

Море добра і любові.

Ніч темна.

Василь перейшов трактором рідну прадідівську межу, привітно кивнувши батькові і щось гукаючи йому на ходу.

Біля вибілених хатин , залиті дивним місячним світлом , піддавшись владі нічних звуків, нерухомо сиділи дівчата з парубками.

Пахне нічними квітами земля , пахне плодами, й листям, і медом соняшників, і медом тютюну, і медом гречки.

Василь, заклавши ліву руку за голову, а праву заклавши за спину, здавалось не ступав , а линув над селом у хмарці золотавої куряви, збитої могутніми ударами ніг.

Задоволена, Галинка, затамувавши подих, не зводячи очей, захоплено спостерігала за повільними , але впевненими рухами бабусиних рук.

Задоволена Галинка, затамувавши подих, не зводячи очей, захоплено спостерігала за повільними , але впевненими рухами бабусиних рук.

Задоволена, Галинка затамувавши подих, не зводячи очей, захоплено спостерігала за повільними , але впевненими рухами бабусиних рук.

Задоволена, Галинка, затамувавши подих, не зводячи очей, захоплено,спостерігала за повільними , але впевненими рухами бабусиних рук.

Змиті дощем хліба яскраво зеленіли.

І наша земля засніжена і біла кличе в простори свої.

На гілках оголених лихою осінньою погодою поодиноко висіли яблука.

Омиті музикою згадок сади ковтають пил доріг.

Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський).

Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати (В. Сосюра).

Клімат, зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів (3 підручника).

Василько розчепірив руки і, падаючи грудьми на воду, швиденько звів їх докупи (Гр. Тютюнник).