Підсумкова к\р (І сем, укр.мова) 7 кл.

у неозначеній формі

у формі на -но, -то

в особовій формі

у формі дієприслівника.

летіти, штовхнути, заграти, примовляти

поговорити, розвивати, розкривати, молотити

угледіти, дійти, здійнявся, рвонули

зберегти, втручатися, листуєшся, веселитись.

принести, озиратися, довідатися, вилітати

вишивати, стояти, хитати, читати

полоти, миритися, думати, кохати

говорити, летіти, вчити, шелестіти

Носити , боротися , різати.

Бажати , жаліти , полоти.

Говорити , працювати , жовтіти.

Ударити , кинути , мити

Вірите , поборете.

Чистите , оспівуєте.

Перепрошуєте , поспішаєте.

Клеєте , бережете.

Решетом воду не носять.

За одного битого двох небитих дають.

Добрий кожух, та не на мене шитий.

У ледачого руки не болять.

садити

сидіти

знати

пекти

ловити

любити

вірити

За лісом починалося село розкидане в горах та глибоких ярах.

Наляканий громовицею кінь тихенько заіржав.

Наснажена життям аж весела йтиме гроза.

Глибоко приховані спогади бентежили Тетяну.

Біля горба було сховане в заростях лози озеречко.

Тихо дрімала земля щедро встелена осіннім листям.

Прикутий до скелі Прометей подолав нелегкий шлях.

Пливуть на вічність перемножені віки.

Пахнуть медами дні нагріті за день на сонці.

Дощ перемішаний з мокрим снігом заступив ясний обрій.

І досі сниться перший хліб присолений сльозою мами.

На зорану плугами землю спада рожево-білий цвіт.

Усе, чим я щасливий і багатий, я мушу рідним словом оспівати.

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

Становище здавалося не таким скрутним.

Завтра поїдемо мабуть твоїм човном.

Буває часом перебіжить дорогу листя.

Кажуть легше повалити ніж збудувати.

Наша мандрівка сподіваюсь буде цікавою.

пр..солений, пр..холодний, пр..бережний

пр..несений, пр..вокзальний, пр..д’явник

пр..азовський, пр..нишклий, пр..чудесний

пр..крашений, пр..долинний, пр..писати

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

А На клумбі цвітуть квіти айстри, жоржини, чорнобривці.

Б Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле.

В Дуб прислухався, як поступово засинає навколо нього все і всохлі полини, і сіро - сизий обрій, і очерети віддалік.

Г Забіліло все навколо і дорога , і гайок, і ствок, і наш каток.

Залитий дощами степ прокидався від сну.

По високому виступу скелі тулилися татарські халупки, складені з дикого каміння.

У шибку зазирнув клапоть неба, присипаний срібним пилом.

Друзі запрошені на обід, вдягали на себе трояндові вінки.

Поле, виоране хліборобами простяглося, до горизонта.

На лаві сиділи діти захищені листям верби, від палючого сонця.

Посередині чорніла яма обставлена очеретом.

Повалені віроломом, дерева захаращували путь.