Підсумкова контрольна робота з української мови за ІІ семестр у 9 клас

три

чотири

дві

п'ять

Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки, коли рида од щастя соловей і заглядає сонце під повіки у тишині задуманих алей.

кома

двокрапка

тире

крапка з комою

група слів, словосполучень та речень;

висловлювання, що складається з кількох речень;

група речень, об'єднаних темою та головною думкою;

кілька мікротем.

Східний небокрай червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике кострище.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

А ввіччю, либонь, стояв відтворений образ того, хто не здався, хто лишився таки там (Іван Багряний).

І росло ще, пригадую, багато тютюну, в якому ми, маленькі, ходили, мов у лісі, в якому пізнали перші мозолі на дитячих руках (О.Довженко.

Була вже майже укінченою артисткою і працювала саме над одним образом, який хотіла продати і поїхати до Італії, щоб побачити тамошню штуку та найти й собі дорогу до неї (О.Кобилянська).

Ось туди, де ти пообморожував ноги й легені, де ти, врешті, в біді та злиднях, серед страхітливих пригод і азіатських турбот дочасно склав свої бурлацькі, ревматичні кості (Іван Багряний).

Вчилася музики, і язиків, і прерізних робіт ручних, ба — і все інше, що лише можна було, забирала я в себе, щоб стало колись капіталом і обернулося в хосен (О.Кобилянська).

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне (М.Коцюбинський).

Часом, коли сонце добре припече, він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев, хапаючись обома руками за штани, де була та грижа, і закарлючуючи догори ноги, зовсім як маленький (О.Довженко).

Не менш давні і не менш легендарні омулі, що стали одною з перлин всеросійських гордощів і що купувати їх тут стало священною традицією (Іван Багряний).

Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, грають цілі оркестри (М.Коцюбинський).

Приємно коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом (О.Довженко).

А коли заходила ніч коли темрява заливала геть-чисто все і ставало так темно як він ще ніколи не бачив він зупинявся і спав де випадало (Іван Багряний).

Здавалось морські буруни застигли саме в ту мить коли буря підняла їх з дня щоб кинуть на землю та заллять світ (М.Коцюбинський).

Настане весна висохне роса на травах.

Зробив добро для тебе чоловік ти вдячний будь йому повік.

Я відчуваю ми обов'яково переможемо!