Підсумкова контрольна робота. Українська мова

1.Прочитай текст. 

Летюче дерево

Росло на нашій землі,Рожеве Дерево тягнулося до чистого неба і мріяло:
– В мене віти – мов крила. Та й на інших я не схоже. Бо рожеве. Ой, коли б хто знав, як набридло мені тут! Кожен день ті ж самі берізки та ясени…

-Вітре-вітрило, чародію небесний, понеси мене в небо, кудись на край світу!
- Він розігнався, вхопив Дерево за віти, висмикнув з корінням і поніс до хмар. А воно раділо:
– Ой, як гарно! Хай усі бачать, що й дерево може, як птах, літати. Хай усі знають: в якій землі захочу, там і пущу коріння!
І поніс Вітер оте Рожеве Дерево над озерами й морями, над горами й лісами. А коли зморився в дорозі, опустив його біля теплої річки – корінням у якусь ямку. Дмухнув, присипав вогкою землею:
– Рости на здоров’я! 
Роздивилося Рожеве Дерево навкруг себе. І нічого схожого на рідний ліс. Тільки непосидючі мавпочки та райдужні галасливі папуги скрізь. 
Незабаром на Рожевому Дереві дозріли зернятка. Тепер воно чекало, коли навколо зашумлять дрібним листом рожеві парості – його маленькі діти.
Та зернятка падали в розпечений грунт і, мабуть, всихали там.
Жодної парості не з’явилося поруч. І це дуже непокоїло Дерево…
Минав час. Рожеве Дерево вже стало забувати свій ліс. Колишнє життя здавалося йому давнім сном, сивою казкою.
Але одного тихого ранку воно несподівано побачило на своїй гілці сіренького Соловейка і жовтогарячу Іволгу!
Зраділо Дерево:
– І вам теж набридло серед берізок і кленів? Хочете тут оселитися?
– Ні, зовсім не набридло! – відповів Соловейко. – Просто в наших краях зараз холодно. Зима!
Другого дня Рожеве Дерево знову спитало:
– Чому ви не співаєте, як оці райдужні пташки? Хіба вам тут не подобається?
– Ми співаємо тільки вдома, на рідній землі! – відказав Соловейко.
Пташки гостювали кілька місяців, а там стали збиратися в дорогу.
– Уже надходить весна! Тепло стане в нашому лісі! – раділа Іволга.
– Дерево слухало пташок, а далі тихенько попросило:
–  Візьміть, будь ласка, мої зернятка – киньте їх в тому лісочку, на тій самій галявині, де я народилося…
І знову минав час. Тепер Рожеве Дерево щороку нетерпляче чекало Соловейка й Іволгу:
– Ну, як там? Чи проклюнулися з моїх зерняток малі діти, чи живі-здорові?
– Проклюнулися! Ростуть, зеленіють, живі й здорові! 
Одного дня до Дерева навідався сам чародійник Вітер:
– Хочу додому, на рідну землю…- зашелестіло Дерево кожною гілочкою.
Вітер схвилювався. Війнув крилами.
– Гаразд, спробую якось тобі зарадити!
…Хмаринки пливуть у небесній блакиті.
А на самісінькому обрії Дерево Рожеве летить, тріпоче дивним віттям.
Рідну землю вітає.

Познач речення, у якому висловлено головну думку твору.

Встанови послідовність появи персонажів у творі.

Познач речення,  у якому дієслово вжито в переносному значенні.

Установи відповідність між однорідними членами і реченнями у яких вони зустрічаються.

Спиши речення в робочий зошит. Устав пропущені букви чи апостроф і розкрий дужки.

(Роз)д(е,и) вилося Рожеве Д(е, и) рево (на)вкруг себе. І н(и, і)чого схожого на рідний ліс (не)побачило.Незабаром на Рожевому Дереві (до)зріли зернятка. Тепер воно чекало, коли  (за)шумлят...  рожев… парості – його мален...кі діти.
Та зернятка падали в ро(з, с) печений грунт і, мабуть, всихали там.
. 

Визнач рід, число і відмінок прикметника в поданому реченні.

Дерево тягнулося до чистого неба і мріяло про подорож на край світу.

Установи зв'язки між членами речення за допомогою питань.(запиши в робочий зошит)

Хмаринки пливуть у небесній блакиті.

Поясни, чому Рожеве дерево повернулося в рідний край.

Напиши про це текст (3-4 речення. Запиши в зошит)