Підготовка до ЗНО Київська Русь 54 картки

прийняття княгинею християнства У 946 р. (за іншими даними - 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву. За повідомленням літописця, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Було досягнуто домовленості, що руські дружини служитимуть імператорові, а Візантія за це сплачуватиме данину Русі. На її виконання Ольга надсилала руських воїнів, допомагала Візантії у війні з арабами 961 р., у боротьбі з норманами і болгарами.

Кого з великих київських князів історик О. Субтельний охарактеризував так:«Його слов'янське ім'я, варязьке виховання, кочовий спосіб життя віддзеркалювали поєднання європейського та азіатського начал. Його управління ознаменувало апогей ранньої героїчної доби в історії Київської Русі»?

розширення кордонів держави.
У цьому випадку йдеться про наслідки військових походів великого князя Святослава Ігоревича, що правив у 964-972 рр.
Завдяки походам на Волгу (проти Хозарського каганату), на Дунай (проти Болгарського царства) йому вдалося розширити кордони держави за рахунок приєднання до Русі земель племен в'ятичів, уличів і тиверців.

військово-торговельний «шлях із варягів у греки»
На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирною лініє, яка проходить від Балтійського моря, річками, Чорним морем до Константинополя, позначено військово-торгівельний шлях «із варягів у греки».

Олега
На картосхемі зображено територію Київської Русі за часів князювання князя Олега. На це вказують обриси Русі і сусідніх держав.

З якою метою княгиня Ольга здійснювала заходи, про які йдеться в уривках з історичних джерел?«Ішла Ольга до Новгорода. І встановила вона... погости і оброки. І ловища її є по всій землі, і знаки (її), ...і сани її стоять у Пскові й до сьогодні...»«...І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища...»

До якого періоду належать події, описані візантійським істориком:
«Тепер слов'яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху... І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв... Зіслов'янилась вся наша земля і стала варварською»?

відновленню родючості ґрунтів.
Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.
До того ж Русь ніколи не завозила зерна з Візантії, а навпаки, навіть певний час була постачальником.
Процес відокремленню ремесла від землеробства - це другий суспільний поділ праці, який відбувався до утворення Русі-України.
За часів Русі-України й наступних епох аж до ХІХ ст. на українських землях не було занепаду промислів - мисливства й рибальства.

Дохристиянську давньоруську пам'ятку культури зображено на фото

Терміни уроки, погости пов'язані з

При кому була така карта

На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в'ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

руські купці отримали право на безмитну торгівлю у Константинополі.
У результаті успішних походів на Константинополь 907, 911 років князь Олег домігся укладення договору з Візантією, за яким руські купці набули права на безмитну торгівлю в Константинополі.

Олега, Ігоря та Ольги

- підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва. Результатом був додатковий продукт, який давав змогу втримувати державний апарат керування;
- розкладання родово-общинного ладу, початок класової диференціації породжували суперечності в суспільстві, для розв'язання яких був необхідний державний апарат керування.

Святослава
На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.
Заштриховані території були ним приєднані до Русі в результаті війни з Хозарським каганатом (964-966 рр.) і Першого Балканського походу (968 р.).
Заштриховані на сході території - терени племен в'ятичів.
Територія з містом Тмутаракань - це Тмутараканське князівство.
Землі в басейні річок Дунай, Прут, Дністер - це території племен уличів і тиверців.

.[Вони], як ударна сила князівських військ Русі, не тільки принесли з собою високу для тих часів систему організації, навчання й озброєння армії, а й зробили вагомий внесок у формування й зміцнення державних інституцій Русі» — це оцінка істориками ролі

полян
Згідно з літописом: «Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім'я Кий, другий - Щек і третій - Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім'я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужні мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».

До якого великого князя київського звертався візантійський імператор Іоанн Цимісхій із таким посланням: «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого.., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблях, а повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його подальшу жалюгідну долю...»?

До кого велика княгиня київська Ольга звернулась із такими словами: «Більше вже не хочу мститися - хочу тільки взяти з вас невелику данину. Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці...»?

1 Маркери: «посилає до імператора просити миру», «віддати візантійцям Доростол» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов'язані з князем Святославом.
3 Маркери: «хазари вийшли супроти нього», «одолів він хазар», «Ітіль, Біла Вежа» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов'язані з князем Святославом.
6 Маркери: «Переяславець», «Хочу йти на вас!» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов'язані з князем Святославом.

2 Маркери: «поставив він кумирів поза двором теремним», «Перун, Хорс, Даждьбог, Стрибог, Сімаргл» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов'язані з князем Володимиром Великим.
4 Маркери: «вчинив мир з братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов'язані з князем Ярославом Мудрим.
5 Маркери: «даю церкві цій... десяту частину од маєтностей своїх десяту частину», «церква Богородиці» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов'язані з князем Володимиром Великим.
7 Маркери: «поручаю я стіл свій», «імена синів Ізяслав, Святослав, Всеволод, Ігор, В'ячеслав» дають змогу визначити, що уривок відображає події, пов'язані з князем Ярославом Мудрим.

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.
«І йде пшениця за сіль, хутра - за оксамит, мед - за коней, віск - за рибу.Пускають в хід гривну й куни, рези й драхми, диргени й динари».
В уривку йдеться про торговельні операції часів

Олега та Ігора
на карті позначено межі Київської Русі, що охоплюють як південні (центр - Київ), так і північні (центр - Новгород) руські землі, територію Волзької Булгарії, Хозарського каганату (від прикаспійських і причорноморських степів до середньої течії Дніпра), Візантійської імперії та Болгарського царства. Крім того, на карті вказані напрямки походів на Константинополь (Дніпром та узбережжям Чорного моря), Херсонес, Саркел та Ітіль.
Таким чином, описана геополітична ситуація, відображена на карті, дає підстави для висновку, що серед запропонованих варіантів відповіді лише варіант Б (Олег та Ігор) повною мірою відповідає змісту карти. Варіант А є неправильним, оскільки князі Кий і Аскольд володарювали лише на теренах південних руських земель, північні руські землі їм підвладні не були. Не відповідає змісту карти й варіант В. Княгиня Ольга не здійснювала військових походів на Константинополь, намагаючись усі питання з Візантійською імперією залагодити дипломатичним шляхом. Князь Святослав, хоча й ходив на Візантію, робив це через Болгарське царство, перед тим знищивши і Волзьку Булгарію, і Хозарський каганат. На карті ж ці дві держави зображено в період їхнього розквіту та могутності. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого у причорноморських і прикаспійських степах панували вже печеніги, інформації про яких карта не містить. Крім того, кордони Київської Русі за часів правління цих двох князів сягали дельт Прута й Дністра на півдні, Чудського озера та Фінської затоки на півночі, Карпат на заході.

ІХ-Х ст.
Вказана в завданні подія - утвердження династії Рюриковичів - відбулася з вокняжінням у Києві князя Олега в 882 р., який був регентом при малолітньому сині Рюріка Ігорі, що почав правити у 912 р. Згідно з літописною легендою Рюрік був запрошений правити у Північній Русі (Славії) в 862 р.
Спираючись на принципи історичної хронології, визначаємо, що ці роки відповідають ІХ-Х століттям. Отже, утвердження на Русі династії Рюриковичів відбулося у другій половині ІХ - на початку Х ст.

уличів і тиверців
на карті позначено межі Київської Русі та сусідніх держав і племен. Крім того, на карті вказані напрямки походів київського князя за р. Дунай на Балкани.
Серед відомих великих київських князів лише князь Святослав здійснював подібні походи. За часів князя Святослава до Русі були приєднані племена в'ятичів, уличів і тиверців. Заштрихована на карті територія відповідає розселенню племен уличів (басейн річки Південний Буг) і тиверців (басейн річки Дністер).

Послідовність правління київських князів така: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
Відповідно, з діяльністю Олега пов'язано об'єднання північних і південних руських земель у 882 р.
З діяльністю Ігоря пов'язана загибель руського флоту від «грецького вогню» під час невдалого походу на Константинополь у 941 р.
Ольга після трагічної загибелі чоловіка під час здійснення полюддя (945 р.) організувала погости та запровадила систему уроків.
Син Ігоря і Ольги уславився розгромом Хазарського каганату.
Запровадження християнства як державної релігії пов'язано з діяльністю князя Володимира Великого, який не зазначений у завданні.

Укажіть назви племінних об'єднань давніх слов'ян, які вживаються в працях візантійських і готських істориків:

Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Святослава Ігоревича?
«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська би- тися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
«А було ж печенігів без числа. Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір».

Який князь

Хозарського каганату
У зазначений період Русь перебувала в данницькій залежності від Хозарського каганату. Натомість, починаючи з Олега, київські князі вели боротьбу проти хозар, яка завершилася повним розгромом каганату князем Святославом у 960-ті рр.

Поляни, сіверяни, древляни - за повідомленнями «Повісті минулих літ» - назви племінних союзів східних слов'ян.

Вотчинне землеволодіння - одна з форм приватної земельної власності за часів Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

В уривку з історичного джерела
«І звелів Олег своїм воїнам зробити колеса й поставити на них кораблі. І з попутним вітром підняли вони вітрила й пішли з боку поля до міста. Греки ж, побачивши це, злякались і сказали через послів Олегові: "Не губи міста, дамо тобі данини, якої забажаєш!"»
описано події походу київського князя на

«Шлюбну дипломатію» як засіб налагодження зовнішньополітичних зв'язків започаткував київський князь

У 907 р., 911 р., 941 р., 944 р. відбулися походи київських князів на

Повстання якого союзу племен проти влади Києва придушила княгиня Ольга?

Процес договірного оформлення стосунків Київської держави з Візантійською імперією започатковано у

Ключові в джерелі Б словосполучення-маркери - «древляни вбили... Ігоря», «Іскоростень» - чітко вказують на події 945 р., коли князь Ігор намагався стягнути з древлян повторну данину, за те і був убитий.
Предмет ідентифікації в завданні - причини припинення полюддя київськими князями після смерті князя Ігоря.

Ключові в джерелі А словосполучення-маркери - «мовив Олег Аскольдові і Дірові», «винесли Ігоря... син Рюрика» - чітко вказують на подію, яка започаткувала правління династії Рюриковичів у Києві (882 р.).
Ключові в джерелі В словосполучення-маркери - «вчинив мир зі своїм братом Мстиславом», «розділили по Дніпру Руську землю» - чітко вказують на події розподілу Русі між Мстиславом і Ярославом Мудрим (1024 р.)
Ключові в джерелі Г словосполучення-маркери - «Ішла Ольга до Новгорода», «встановила вона погости і данину, і оброки. І ловища», - чітко вказує на реформаторську діяльність княгині Ольги.