Первинне діагностування. Українська мова. 5 клас.

12 завдань на заповнення пропусків у тексті. Виконай завдання, обираючи з кожного випадного списку правильний, на твою думку, варіант відповіді й натискаючи курсором на обраний варіант.

За потреби ти можеш змінити свій вибір. Для цього потрібно позначити новий варіант відповіді, натиснувши курсором на обраний варіант.

Заповнивши всі пропуски в тексті потрібними формами, обов’язково перевір усе та натисни кнопку «Перейти далі».

Бусол, жабоїд, веселик, боцюн, гайстер… Як тільки (1)              [не називають, неназивають]лелеку в різних регіонах України! А на (2)             [житомирщині, Житомирщині]навіть існує (3)         [повірря, повіря, повір'я, повірья, повірйа], що лелеки мають людські імена. Якщо покликати птаха на його ім’я, той (4)            [неодмінно, не одмінно] поверне голову.

Лелек (5)        [здавна, сдавна] шанували різні народи світу. Вони (6)             [пресвоювали, присвоювали, прісвоювали]їм магічні властивості.

Слов’янські та балтійські народи (7)          [відавна, віддавна] вважали чорногуза символом добробуту й щасливої долі. Тож якщо на (8)           [сільскій, сільській, сілській] хаті (9)            [зйавлялося, з'являлося, зьявлялося, зявлялося] гніздо, то на родину, що мешкала в цій хаті, (10)        [чекали, чикали] злагода, здоров’я та гарний урожай. Старожили переконані, що лелеки (11)          [селяця, селяцця, селяться, селятьця] тільки в хороших, (12)             [працовитих, працйовитих, працьовитих] людей, а домівки злих і лінивих оминають.

Прочитай текст і виконай 8 завдань до нього. Завдання мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Виконуй ці завдання, позначаючи правильний, на твою думку, варіант відповіді натисканням курсора на значок ліворуч від нього.

(1) Бусол, жабоїд, веселик, боцюн, гайстер… Як тільки не називають лелеку в різних регіонах України! А на Житомирщині навіть існує повір’я, що лелеки мають людські імена. Якщо покликати птаха на його ім’я, той неодмінно поверне голову.

(2) Лелек здавна шанували різні народи світу. Вони присвоювали їм магічні властивості.

(3) Слов’янські та балтійські народи віддавна вважали чорногуза символом добробуту й щасливої долі. Тож якщо на сільській хаті з’являлося гніздо, то на родину, яка мешкала в цій хаті, чекали злагода, здоров’я та гарний урожай. Старожили переконані, що лелеки селяться тільки в хороших, працьовитих людей, а домівки злих і лінивих оминають.

(4) Лелеку завжди змальовували добрим героєм у народних казках, легендах. Одна з них цікаво розповідає, чому в лелек чорні крила. Якось у хатині, де жила сім’я з двома немовлятами, сталася пожежа. Лелеки, що мешкали на солом’яній стрісі будинку, заметушилися, почали кликати на допомогу. Батьки працювали в полі, тож не могли побачити, що сталося в їхньому домі. Тоді чорногузи кинулися до обійстя й винесли переляканих дітей із вогнища. Відтоді в лелек червоні ноги та дзьоб. А кінчики крил, обпечені в пожежі, – чорні.

(5) Цікаво зустрічали повернення з вирію лелек у Німеччині. Тут навесні влаштовували гуляння, гамірні святкові походи, дзвонили у дзвони. Учнівству замість уроків читали казки. Юрми безтурботних дітей крокували вулицями, усі веселилися та розважалися. А в Стародавній Греції люди, коли бачили першого лелеку, опускалися на коліна.

(6) У Марокко вірили, що лелеки – це люди, які прилітають з далекого острова прекрасними птахами. А коли вони повертаються пізно восени додому, знову набувають людської подоби. Люди в Туреччині гадали, що лелече гніздо – оберіг від блискавок і пожеж. Вірмени сприймали лелеку як священного, що захищає поля й приносить тепло. А якщо спитати в наших близьких сусідів поляків, то вони скажуть, що ці птахи розганяють дощові хмари.

• П’ятикласник Назарій запропонував кілька заголовків до тексту. Який із цих заголовків найкраще відображає тему тексту?

(1) Бусол, жабоїд, веселик, боцюн, гайстер… Як тільки не називають лелеку в різних регіонах України! А на Житомирщині навіть існує повір’я, що лелеки мають людські імена. Якщо покликати птаха на його ім’я, той неодмінно поверне голову.

(2) Лелек здавна шанували різні народи світу. Вони присвоювали їм магічні властивості.

(3) Слов’янські та балтійські народи віддавна вважали чорногуза символом добробуту й щасливої долі. Тож якщо на сільській хаті з’являлося гніздо, то на родину, яка мешкала в цій хаті, чекали злагода, здоров’я та гарний урожай. Старожили переконані, що лелеки селяться тільки в хороших, працьовитих людей, а домівки злих і лінивих оминають.

(4) Лелеку завжди змальовували добрим героєм у народних казках, легендах. Одна з них цікаво розповідає, чому в лелек чорні крила. Якось у хатині, де жила сім’я з двома немовлятами, сталася пожежа. Лелеки, що мешкали на солом’яній стрісі будинку, заметушилися, почали кликати на допомогу. Батьки працювали в полі, тож не могли побачити, що сталося в їхньому домі. Тоді чорногузи кинулися до обійстя й винесли переляканих дітей із вогнища. Відтоді в лелек червоні ноги та дзьоб. А кінчики крил, обпечені в пожежі, – чорні.

(5) Цікаво зустрічали повернення з вирію лелек у Німеччині. Тут навесні влаштовували гуляння, гамірні святкові походи, дзвонили у дзвони. Учнівству замість уроків читали казки. Юрми безтурботних дітей крокували вулицями, усі веселилися та розважалися. А в Стародавній Греції люди, коли бачили першого лелеку, опускалися на коліна.

(6) У Марокко вірили, що лелеки – це люди, які прилітають з далекого острова прекрасними птахами. А коли вони повертаються пізно восени додому, знову набувають людської подоби. Люди в Туреччині гадали, що лелече гніздо – оберіг від блискавок і пожеж. Вірмени сприймали лелеку як священного, що захищає поля й приносить тепло. А якщо спитати в наших близьких сусідів поляків, то вони скажуть, що ці птахи розганяють дощові хмари.

• Після прочитання тексту Марійка зробила кілька висновків про його автора / авторку. Який висновок є хибним?