"Пеппі" А Ліндгрен І розділ

На околиці               [малесенького, величенького, гарнесенького] містечка є старий, занедбаний садок, у садку стоїть                   [охайний будиночок, старий будиночок], а в ньому мешкає Пе́ппі Довгапанчоха. Їй    [11, 6, 9]років, і мешкає вона там                  [сама-самісінька., з бабусею, з татом і мамою]Тато Пеппі був            [лікарем, капітаном, пожежником].

— Моя мама —           [вчителька, ангел, королева], а мій тато —                       [наймужніший у світі, найдобріший у світі, негритянський король!] Не всі діти мають таких гарних батьків, — любила похвалитися Пеппі. Мавпеня що звалося паном            [Ні́льсоном, Гарісоном, Віллі] дівчинці подарував                 [Томмі, тато, капітан корабля]Пеппі була напрочуд          [кмітлива, смілива, сильна]. Вона мала вигляд:            [вогняного, морквяного, сонячного] кольору волосся, цупко заплетене в дві кіски, що стирчали, мов палички, ніс картоплинкою,           [маленький, великий] рот із білими здоровими зубами. Вбрана вона була у власноруч пошиту сукню. На худі ноги вона понатягала довгі панчохи — одну       [білу, жовту, руду], другу        [чорну, синю, зелену]

Поряд із віллою           [«Сонячна», «Хованка», «Зорепад»] був інший будинок. Там жили тато, мама і двоє гарненьких дітей. Хлопчика звали       [Томмі, Джек, Джимі], а дівчинку —        [Віра, А́ніка, Міра].

Автор повісті "Пеппі Довгапанчоха" є представницею ...

А Ліндгрен було нагороджено ...

З під пера А Ліндгрен вийшли такі твори ...

Астрід Анна Емілія Ліндгрен – відома німецька казкарка

Пеппі оселилася на віллі «Хованка»

Пеппі гадає, що її мама тепер на небі й дивиться на свою доню крізь дірочку.

Астрід Ліндгрен двічі нагороджено Нобелівською премією