На відміну від інших материків Євразія формувалась навколо декількох платформ. Пригадаємо що ми називаємо платформами? ( Стійкі ділянки земної кори). Це Східноєвропейська, Сибірська, Китайська, Аравійська та Індостанська платформи. Прошу вашої допомоги встановити відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу.
В кінці протерозою – початку палеозою рух літосферних плит сприяв утворенню між Східноєвропейською, Сибірською та Китайською платформами поясу складчастості, що об’єднав їх в одне ціле. Ця складчастість – одна з найдавніших гірських систем материка, протягом тривалого часу вона руйнувалась, але сотні мільйонів років тому знову зазнала підняття. Так омолодилися давні гори: Урал, Тянь-Шань, Алтай, Саяни.
Окремі палеозойські споруди не зазнали подальшого складкоутворення, продовжували руйнуватись так утворився Казахський дрібносопковик – горбиста рівнина.
В мезозойську еру, внаслідок руху літосферних плит Євразія остаточно відокремилась від Пн. Америки (на сході материка виник ряд гірських хребтів меридіонального напрямку: Верхоянський хр-т, хр-т Черського).
Наприкінці мезозою Євразія закінчувалась з півдня Тібетським масивом. В кайнозої зіткнення Євразійської та Індо-Австралійської літосферних плит сприяло утворенню 2-х поясів складчастості (пригадаємо і дамо визначення терміну складчастий пояс – це сейсмічна зона, де відбуваються інтенсивні рухи земної кори, землетруси та виверження вулканів.)
1- протягнувся від зах. на схід. – Альпійсько-Гімалайська складчастість., саме з нею пов’язане утворення найбільших гірських систем.
2-величезний пояс кайнозойської складчастості виник на стику Євразійської та Тихоокеанічної літосферних плит, від Камчатки до Малаккського п-ва. І проявився у вигляді острівних дуг – «ТИХООКЕАНІЧНЕ вогняне кільце». Тут зосереджено десятки сотень вулканів:
Найвищій – Ключевсько Сопка 4750 м. (п-в Камчатка)
Фудзіяма – Японські о-ви
Кракатау – Зондські о-ви.
Сучасні форми рельєфу сформувались на материку 20-30 млн. років тому.