Особливості Світового океану

Вода Світового океану має приблизно однаковий сольовий склад (99,2 % — йони Na, Mg, K, Ca, Cl, S). Середня концентрація соляного розчину 35 г/л. (тільки в Червоному морі — 41,8 %). Основна частина гідросфери. Середня глибина 3795 м, найбільша глибина — 11022 м (Маріанська западина в Тихому океані). Об'єм води — 1340—1370 млн км³.

Світовий океан поділяється на 4 чи 5 головних частин: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан та Південний океан. У 2000 році Міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення з чотирьох океанів на п'ять, виділивши Південний або Антарктичний океан зі складу Атлантичного, Індійського і Тихого^{[джерело?]}.

За геоморфологічними і геологічними особливостями у Світовому океані виділяють підводну околицю материків (шельф, материковий схил і материкове підніжжя), перехідні зони від океану до материків, зокрема системи острівних дуг; ложе океану та серединно-океанічні хребти. Дно океану утворює земна кора океанічного типу товщиною 8-10 км, в якій відсутній гранітно-метаморфічний шар. Ложе океану складене базальтами; на них розташовується чохол глибоководних осадів, потужність яких зменшується, а підошва омолоджується в напрямку до серединно-океанічних хребтів. Найбільш давні з відомих осадів дна Світового океану належать до Юри.

Сучасне осадоутворення у Світовому океані обумовлюється стоком річок (18,53 млрд т/рік твердого матеріалу), стоком розчинених речовин (3,2 млрд т/рік), льодовиковим стоком (1,5 млрд т/рік), еоловим матеріалом (близько 1,6 млрд т/рік), абразією берегів та дна (0,5 млрд т/рік), біогенними осадами (1,7-1,8 млрд т/рік), космогенним матеріалом (0,01–0,08 млрд т/рік) — загалом близько 290-30 млрд т/рік.