Особливості розвитку культурного життя в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

Зосередження виключно на описі тяжкої праці селянства та кріпацтва.

Відмова від психологізму на користь детального опису побуту.

Утвердження «нової школи» прози, де зовнішні події є лише тлом для відтворення внутрішнього світу героя та символів.

Повна заборона використання народної мови в художніх творах.

Діяльність земств, які утримували початкові та професійні школи.

Меценатська підтримка промисловців (Терещенків, Симиренків, Харитоненків).

Повне офіційне скасування Емського указу одразу після 1876 року.

Наукова та видавнича діяльність громад, Південно-західного відділу РГТ.

Заборона на ввезення будь-якої літератури з-за кордону.

Пріоритетне фінансування українських театрів з боку царського уряду.

Відсутність конкуренції з боку російських та польських письменників.

Через відсутність польського впливу в місті.

Завдяки наявності конституційних свобод в Австро-Угорщині.

Через те, що у Львові була найвища заробітна плата для митців та вчених.

Тому що Російська імперія офіційно фінансувала українські видавництва москвофілів у Львові.

Театр був єдиною легальною трибуною, де в умовах цензури широкі маси могли чути українське слово.

Театр змусив царський уряд скасувати Валуєвський циркуляр.

У театр став єдиним місцем де вистави німецькою, польською, англійськими мовами, що давало можливість українському населенню долучитись до високої європейської культури.

Театр успішно займався перекладом та адаптацією творів євроиейських авторів до українського соціально-побутового життя.

Збирання казок виключно для розваги селян.

Обґрунтування єдності українського народу на всій його історичній території

Перехід української мови на латину для кращої інтеграції в європейський науковий простір.

Вивчення та доведення єдності історії та культури з Російською імперією.

Стрімке зростання кількості початкових шкіл.

Викладання всіх предметів українською мовою в початкових школах.

Переважання російської мови.

Доступність вищої освіти для всіх верств населення.

Діяльність «Просвіт», що ініціювали створення бібліотек та вечірніх курсів для дорослих.

Повне фінансування всіх українських шкіл з державного бюджету.

Відсутність будь-яких жіночих навчальних закладів.

Тому що на відкриття приїхав російський імператор.

Через заборону губернатора виголошувати промови українською мовою.

Бо на пам'ятнику було викарбувано гасло про незалежність України.

Через те, що захід було профінансовано польськими меценатами.

У поверненні до написання творів церковнослов'янською мовою.

У синтезі народництва та модернізму.

У повному запереченні потреби в літературі для народу. Література мусить служити тільки еліті.

У копіюванні європейських зразків літератури та їх адаптації до української буденності.

Він зобов'язав усіх композиторів писати симфонії.

Він заборонив друкувати українські тексти під нотами.

Він сприяв відкриттю оперного театру в кожному містечку.

Він надав державну премію Миколі Лисенку.

Революція 1905 року призвела до скасування цензурних заборон та бурхливого розвитку преси.

У 1906 р. у Києві почала виходити перша щоденна українська газета «Рада».

Преса була повністю самоокупною і не потребувала допомоги меценатів.

Влада продовжувала приховано переслідувати передплатників українських видань.

Газети друкувалися виключно для селян, ігноруючи інтереси інтелігенції.

Всі українські часописи видавалися за рахунок державної скарбниці.

У Галичині преса розвивалася під жорстким контролем російської армії.