Основи термічної обробки.

гартування сталі полягає у нагріванні її вище температур фазових перетворень, витримці для завершення всіх перетворень та охолодженні з певною швидкістю для отримання нерівноважних (метастабільних) структур, які забезпечують високу твердість та міцність;

гартування сталі полягає у нагріванні її нищта охолодженні з певною швидкістю для отримання нерівноважних (метастабільних) структур, які забезпечують низьку твердість та міцність;е температур фазових перетворень, витримці для завершення всіх перетворень ;

гартування сталі полягає у нагріванні її вище температур фазових перетворень і швидкому охолодженні на повітрі;

гартування сталі полягає у нагріванні її вище температур фазових перетворень і повільну охолодженні разом із піччю та охолодженні з певною швидкістю для отримання нерівноважних (метастабільних) структур, які забезпечують високу твердість та міцність;;

відсоток вуглецю в сталі;

для до евтектичної сталі прагнуть до отримання повністю феритної структури, а для заевтектоїдних сталей обмежуються лише частковим перетворенням в аустеніт;

для до евтектичної сталі прагнуть до отримання неповністю аустенітної структури, а для заевтектоїдних сталей обмежуються лише частковим перетворенням в аустеніт;

для до евтектичної сталі прагнуть до отримання повністю аустенітної структури, а для заевтектоїдних сталей обмежуються лише частковим перетворенням в аустеніт;

при гартуванні для досягнення максимальної твердості прагнуть отримати мартенситну структуру; для цього швидкість охолодження металу повинна бути не нижче критичної; швидкість охолодження визначається видом охолоджуючого середовища;

при гартуванні для досягнення максимальної твердості прагнуть отримати сорбітну структуру; для цього швидкість охолодження металу повинна бути не нижче критичної; швидкість охолодження визначається видом охолоджуючого середовища;

при гартуванні для досягнення максимальної твердості прагнуть отримати трооститну структуру; для цього швидкість охолодження металу повинна бути не нижче критичної; швидкість охолодження визначається видом охолоджуючого середовища;

відпускання;

відпалювання;

нормалізацію;

рекристалізацію;

термообробка для попередження утворення тріщин та отримання оптимального поєднання міцності, твердості та в’язкості;

це заключна операція термічної обробки, яка складається з нагрівання нижче температур фазового перетворення та наступного охолодження при якій і формується остаточна структура сталі;

це нагрівання деталі вище температур фазових перетворень,витримка для завершення всіх перетворень та охолодження для отримання нерівноважних (метастабільних) структур, які забезпечують високу твердість і міцність;

зниження залишкових напружень та зменшення крихкості мартенситу при збереженні високої твердості та зносостійкості виробів;

деяке зниженні твердості при значному збільшенні границі пружності;

зняття залишкових напружень;

вирівнювання аустенітної структури;

деяке зниженні твердості при значному збільшенні границі пружності.;

зниження залишкових напружень та зменшення крихкості мартенситу при збереженні високої твердості та зносостійкості виробів;

зняття залишкових напружень;

досягнення оптимального поєднання міцностних, пластичних та в’язких властивостей;

зняття залишкових напружень;

деяке зниженні твердості при значному збільшенні границі пружності;

досягнення оптимального поєднання міцностних, пластичних та в’язких властивостей;

зниження залишкових напружень та зменшення крихкості мартенситу при збереженні високої твердості та зносостійкості виробів;

термічна обробка, яка складається з гартування і низького відпускання і покращує загальний комплекс механічних властивостей;

термічна обробка, яка складається з високого відпускання та нормалізації і покращує загальний комплекс механічних властивостей;

термічна обробка, яка складається з гартування і високого відпускання і покращує загальний комплекс механічних властивостей;

для збільшення кількості залишкового аустеніту у структурі;

для зменшення кількості залишкового аустеніту у структурі;

для зменшення кількості залишкового перліту у структурі;