Основний зміст пізнавальної діяльності. Поняття «гносеологія», проблема пізнання в філософії

Процес сприйняття зовнішнього світу

Процес відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений практикою

Процес оцінки істинності знань

Процес інтерпретації наукових теорій

Підвищення рівня практичних навичок

Осягнення істини, адекватного відображення реальності

Використання знань для економічного розвитку

Розвиток емоційного інтелекту

Узагальнення

Перевірка

Сприйняття

Теоретичне осмислення

розділ філософського знання, у якому розглядаються питання, що стосуються природи цінностей та їхнього місця у житті людини

філософське вчення про буття

загальна теорія розвитку; вчення про тотожність протилежностей

розділ філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини, передумови, засоби та форми пізнання, ставлення знання до дійсності, а також умови та критерії його істинності.

Рене Декарт

Платон

Арістотель

Девід Юм

Знання, яке може змінюватися в залежності від обставин

Істина, що стосується лише окремих сфер реальності

Знання, яке повністю відповідає своєму предмету і не буде спростоване ніколи

Знання, яке не має жодних сумнівів у своєму зміст

Відчуття, сприйняття та уявлення

Відчуття, судження та сприйняття

Відчуття, поняття та умовиводи

Відчуття, умовиводи та уявлення

Поняття, уявлення та судження

Поняття, умовиводи та сприйняття

Поняття, судження та умовиводи

Поняття, судження та уявлення

Образи предметів

Факти

Наукові теорії

Підтвердження істинності теорій

Абстрактне мислення узагальнює дійсність, виділяючи загальне й істотне

Абстрактне мислення завжди працює з конкретними прикладами

Абстрактне мислення дозволяє отримувати нові знання на основі вже відомих

Абстрактне мислення є активним процесом, що відображає реальність