Орфографія

А Уперше на київському треку будуть проведені змагання на тандемах – дво місних велосепедах.

Б Ніжна, тиха, кришталево чиста мелодія почулася ніби здалека, як світлий спомин з глибини душі.

В Корчмарь без жодної потреби, преголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами.

Г Набралася молодиця глечиків чи мало та з хутора техесенько й почимчикувала.

А Ти геній і герой, ти ріки повертаєш і ссуваєш гори, але дозволь мені почути, як ти з матір’ю говореш.

Б А земля лежить медова, а поля пожаті мріють, на городах достигають гарбузи зеленоребрі.

В Не то осінні води шуміли, збігаючі в Дунай, не то вітер бився в заломах проваля.

Г Від тепер щоранку гомонітиме, оживатеме степ, пройнятий оксамитовою музикою моторів.

А Вони зпалили всі кораблі за собою, про те вірили в свою зорю.

Б Чарівні інкрустовані вироби створюють різьб’ярі Уманьщини.

В Навколо вирують пристрасті, ломаються списи в щоденних баталіях, що їх ведуть будівничі з бракон’єрами, а він стоїть, думає свою одвічну думу.

Г Здавалось, що барвінок і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке, зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом

А Степ яснів, ширився, не втомно розгортав один за одним безбережні сувої та стелив під ноги то ясні плахти різно барвного зілля, то зелені жмутки жита та пшениці.

Б Зазвеніли струни ще ніжніш-ніжніш, мабудь, ти до мене думкою летиш.

В Сніг із кожною хвилиною густішав, і дедалі непрогляднішою ставала за вікном вируюча сіра каламуть.

Г Мороз прелине, синьо та прозоро розвісить скрізь інею сивий дим; і на шипках невидані узори він намалює генієм своїм

А Трави свіжісттю пахли в теплі літа, і зходила мрія під віями вечора.

Б Життя і мрія в згоді не бувають і вічьно боряться, хоч миру прагнуть.

В Коли копають картоплю, ключь угорі журавлинний рідною мовою кличе в невідомі краї.

Г Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з’явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою.

А Хочеться розправити крила і полетіти – полетіти аж ген туди, де мріють сиві обрії понад лісами та лугами.

Б Було так тихо, ніби-то кожна стеблина пізнала тревогу й причаїлася.

В Якщо ви хочете, щоб рідне слово на завжди ввійшло в духовне життя дитини, стало її багацтвом, не забувайте про рідну пісню.

Г Уранці полк вийшов на відкрите узлісся і, вражений, зупинився в німому зачарувані: далеко на горах уже видно було їм золото верхий Київ!

А Рідна українська мова гріє душу божественим вогнем, вона бренить для нас небесними звуками.

Б Нічого теплого з собою не мав, одже, була передімною немила перспектива змокнути й застудитися.

В Навколо тиша; лиш од села, з високого стародавнього мінарету, долітають скрипучі, як немазане колесо, різкі звуки побожного поклику мулли.

Г Сірим муром замкнули Губерлінські гори обрій на заході граню, що відокремлює Орськ і первозданний казаський степ від Європи та від рідної України.

А Глинянні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечеків.

Б Пароплав раптом так хитнуло, що графин не встояв на столику й брязнув на підлогу.

В Під недовершеним сплетінням вікових лип тягнеться в споришових берегах старий чуматський шлях.

Г Сонце хилилося до обрію, опускалося все нижче; одинокий проміньчик прорвався крізь щилину, ясно освітив на мить кімнату й знову зник.

А Галиччина – історична назва українських етнічних земель, історичний регіон України та південносхідної Польщі.

Б На драбину біля винограду вискочив сусіцький жовто гарячий півень, залопотів крилами й бадьоро прокукурікав.

В Позираю на сонце, а воно, як прив’язане, на місці стоїть, не хоче на захід схилятися.

Г Сферичне дзеркало являє собою старано відполіровану поверхню кулєвого сегмента.

А Повний місяць освічував бліде обличчя з тонким чорним вусом, широко розкриті, блискучі очі та розкуйовджене волосся.

Б 3 плавнів вставала ніч; спочатку морок поліз з поміж очиретів, а за ним дихнули озерця й купини білим туманом.

В Долларами правди не купити, кровію бессмертя не залить, і ніякі в світі уолл-стріти неспроможні сонце погасить.

Г На підлозі житла на однаковій відалі одне від одного знаходилися три вогнища з кістковим і деревяним вугіллям

А Студенний вітер б’є в холодні вікна, і олов’янний важко дише став.

Б Коли я входив у їдальню свого готелю, перше гудіння гонга густо плевло над рядами біло сніжних столів, у той час ще порожніх.

В Завірюха кидала у віконця сніжні буруни, та окаянний вітер надривався в димарі, гудів і лютував.

Г Славнозвістною є історія козацького флоту, який інколи нараховував до сотні морьських чайок

А На лимонно-кислий напій «Джерело» у супер-маркеті протягом місяця була знижка.

Б Де який час у залі панувала тиша, а потім залунали гучні оплиски.

В Спадають краплі дощові, не наче сльози, на дорогу з маленьких бруньйок задубілих.

Г Тьмяніють в уяві заморські дива, палаци чужі та палати; дивом дорога стає польова та стежка до рідної хати.