Окупаційний режим у поневолених країнах. Рух Опору.

«Новий порядок» передбачав:

«               » — назва окупаційного режиму, встановленого німецьким урядом на загарбаних територіях. Характеризувався особливою жорстокістю й масовими знищеннями мирних громадян.

Нові незалежні держави, що з'явилися на карті світу у 1940-х рр. і співробітничали з Німеччиною

Нацистським режимом були ліквідовані такі держави:

Співробітництво урядів, окремих осіб з окупаційною владою

Колабораціоністські уряди прийшли до влади у

Планомірне й організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни

                        — почесне звання, що надає держава Ізраїль неєвреям за рятування єврейського населення від знищення нацистами під час Голокосту.

             — офіційна назва, яку вживали у Третьому рейху щодо робітників, вивезених зі східних окупованих територій.

Організовані зусилля частини населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підрив громадського порядку та стабільності, зумовлюється дуже рішучими діями (досягнення успіху за допомогою найрадикальніших методів).

«               » — операція радянських партизанів у період з 3 серпня до середини вересня 1943 р. в тилу німецьких військ на території росії, білорусі та частини України з метою одночасного масового зруйнування залізничного полотна та станційних споруд. Охоплювала територію близько 1 тис. км по фронту й 750 км углиб.

Проти японської окупації могутній партизанський рух розгорнувся на території Філіппін, Бірми, Малайї, Індокитаю, Індонезії та Китаю.